Відмінності між версіями «Обвикати»
| (не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | 1. до кого — чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (Іван Ле, Наливайко, 1957, 236); — А важко, дядьку, у москалях? — спитав Назар Булат. Карній зітхнув, похитав головою: — Попервах важкувато, а потім обвикнеш (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 40); | ||
| + | // Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Коли увели його у хату, то вона злякалася, як страховища якогось. Потім трохи обвикла; любувалася його мундиром, циновими ґудзиками (Панас Мирний, I, 1954, 62). | ||
| + | |||
| + | 2. перев. з інфін. Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.); призвичаюватися. Поки ще люди не обвикли переводити свою працю на гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 330). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-42-02.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-47-44.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-52-44.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|ZYz3RzykZVM}} | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Академічний тлумачний словник | ||
| + | |||
| + | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 12:16, 25 листопада 2021
Обвика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Драг. 62. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. Г. Барв. 319.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. до кого — чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (Іван Ле, Наливайко, 1957, 236); — А важко, дядьку, у москалях? — спитав Назар Булат. Карній зітхнув, похитав головою: — Попервах важкувато, а потім обвикнеш (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 40); // Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Коли увели його у хату, то вона злякалася, як страховища якогось. Потім трохи обвикла; любувалася його мундиром, циновими ґудзиками (Панас Мирний, I, 1954, 62).
2. перев. з інфін. Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.); призвичаюватися. Поки ще люди не обвикли переводити свою працю на гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 330).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Академічний тлумачний словник
