Відмінності між версіями «Набавити»
(Створена сторінка: '''Набавити, -ся. '''См. '''Набавляти, -ся. ''' Категорія:На) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Набавити, -ся. '''См. '''Набавляти, -ся. ''' | '''Набавити, -ся. '''См. '''Набавляти, -ся. ''' | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/nabavljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''НАБАВИТИ''', влю, виш, '''НАБАВЛЯТИ''', яю, яєш, недок.; мн. набавлять; док., перех. і без додатка. | ||
| + | |||
| + | '''1.'''Збільшувати що-небудь за рахунок прибавки (перев. про ціну, плату і т. ін.). Полупенко наобіцяв багато речей, і від того, що полковник не спиняв його й не торгувався, — вирішив, що дає мало, і все набавляв та набавляв (Юрій Яновський, Мир, 1956, 123); З того часу йому й набавили десять карбованців у місяць (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); Весняна забастовка мало що дала селянам. Перелякані пани й орендарі спочатку набавили ціну, а коли зерно лягло в ґрунт, зірвали надбавку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 517); | ||
| + | |||
| + | '''2.'''Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого-небудь. Він знав, що отець Ісидор був дуже скупий і що тії слова [нагодувати голодних] набавили йому не малого страху (Іван Франко, VIII, 1952, 211); Ярина не оглянулась на майдан, завернула за ріг і набавила ходи (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 200). | ||
| + | |||
| + | ===[https://zbruc.eu/node/26109 Словничок з творів Івана Франка]=== | ||
| + | '''Набавити''' | ||
| + | |||
| + | '''1.'''(комусь чогось): завдати (страху), напитати (недуги) | ||
| + | |||
| + | '''2.'''(страху): нагнати | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1035492.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Stsale.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Starting-an-ecommerce-website-2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|XN0Bh6NH9bE}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 19:35, 15 листопада 2019
Набавити, -ся. См. Набавляти, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАБАВИТИ, влю, виш, НАБАВЛЯТИ, яю, яєш, недок.; мн. набавлять; док., перех. і без додатка.
1.Збільшувати що-небудь за рахунок прибавки (перев. про ціну, плату і т. ін.). Полупенко наобіцяв багато речей, і від того, що полковник не спиняв його й не торгувався, — вирішив, що дає мало, і все набавляв та набавляв (Юрій Яновський, Мир, 1956, 123); З того часу йому й набавили десять карбованців у місяць (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); Весняна забастовка мало що дала селянам. Перелякані пани й орендарі спочатку набавили ціну, а коли зерно лягло в ґрунт, зірвали надбавку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 517);
2.Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого-небудь. Він знав, що отець Ісидор був дуже скупий і що тії слова [нагодувати голодних] набавили йому не малого страху (Іван Франко, VIII, 1952, 211); Ярина не оглянулась на майдан, завернула за ріг і набавила ходи (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 200).
Словничок з творів Івана Франка
Набавити
1.(комусь чогось): завдати (страху), напитати (недуги)
2.(страху): нагнати
Ілюстрації
|
|
|
