Відмінності між версіями «Ляхівський»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 66: Рядок 66:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Околиці села.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:435px-Zakarpattia Oblast location map.svg.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 19:08, 7 листопада 2021

Ляхівський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській. Левиц. І. 159.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Ляхі́вці — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці В'єла.


Зміст 1 Назва 2 Історія 2.1 Церква в с. Ляхівці 3 Інтернет ресурси 4 Примітки Назва

Околиці села Колишня назва — Лемківці. В джерелах XV ст. село відоме під мадярською назвою "Lengyelfalva, ", що в перекладі означає «Польське село». В XVI ст. його назва — «Lagocz». Виходячи з назви, треба думати, що його заснували вихідці з Польщі на основі німецького права.

Історія Перша письмова згадка про село відноситься до 1407 року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із Чертізького хотаря. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.

В податкових списках 1427 року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVI ст. Ляхівці належали шляхтичам із Палло, родині Добо з Руського, землевласникам із Сюрте, Середнянському замку.

В 1567 році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В 1588 р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVI ст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.

В 1599 році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки шолтейса, священика і православна церква (не московського патріархату).

Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII — на початку XVIII ст. В 1715 році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, у тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIII ст. відносять Ляхівці до руських (русинських) сіл.

Церква в с. Ляхівці

Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці Після укладення Ужгородської Унії в 1646 р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.

Церква св. Духа. (1796).

У 1751 р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та Вовковому.

Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804 р. — можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933 р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Ф. Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому.

У 1933 р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній — каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили в 1903 р.

Після приходу комуністичних сил церква стає православною Московського Патріархату. Так тривало до 90-х років XX століття. На початку 90-их в селі розпочалося протистояння між греко-католиками та православними. Зрештою греко-католицька громада не бажаючи вступати у чвари з окремими представниками православної громади пішли на поступки.Так на сьогоднішній час у селі продовжують існувати православна та греко-католицька громади.

Будівництво нової греко-католицької церкви


Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці Восени 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесійного питання греко-католицька громада с. Ляхівці вирішили побудувати новий храм Пресвятої Трійці.

5 грудня 2015 року єпархіальний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу відправляти богослужіння у власному обряді.

Інтернет ресурси 17 вересня 2013 року стартувала інтернет-сторінка села. Всі охочі можуть відвідати її за адресою: http://lyahivtsi.pp.ua. З 24 квітня 2017 року запрацювала веб-камера села. Її адреса: http://lyahivtsi.pp.ua/camera/. З 22 жовтня 2017 року запрацювало інтернет ю-радіо (http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.M3U). З 23 серпня 2018 року можна переглянути панораму села з висоти пташиного польоту (http://lyahivtsi.pp.ua/video/). Інтернет-сторінка села Ляхівці Сторінка Парафії Пресвятої Трійці села Ляхівці Web камера села Ляхівці Радіо села Ляхівці Панорама села Ляхівці

Ілюстрації

Околиці села.jpg 435px-Zakarpattia Oblast location map.svg.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання