Відмінності між версіями «Настрахатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| − | НАСТРАХА́ТИСЯ, аюся, аєшся і НАСТРАШИ́ТИСЯ, шуся, шишся, док. Зазнати багато страху, дуже злякатися. | + | НАСТРАХА́ТИСЯ, аюся, аєшся і НАСТРАШИ́ТИСЯ, шуся, шишся, док. Зазнати багато страху, дуже злякатися. — Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (Іван Франко, IV, 1950, 235); Остап мовчить. Він натомився й настрашився (Юрій Яновський, II, 1954, 207). |
===[https://1677.slovaronline.com/62546-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник Павла Штепи]=== | ===[https://1677.slovaronline.com/62546-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник Павла Штепи]=== | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube| 7G5zJPWg-Zo}} | {{#ev:youtube| 7G5zJPWg-Zo}} | ||
| + | [[Категорія:На]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| − | [[Категорія:Слова 2021 року | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
| − | + | ||
Поточна версія на 19:05, 7 листопада 2021
Настрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Злякатися , налякатися.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАСТРАХА́ТИСЯ, аюся, аєшся і НАСТРАШИ́ТИСЯ, шуся, шишся, док. Зазнати багато страху, дуже злякатися. — Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (Іван Франко, IV, 1950, 235); Остап мовчить. Він натомився й настрашився (Юрій Яновський, II, 1954, 207).
Словник Павла Штепи
НАСТРАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і НАСТРАШИ́ТИСЯ, шу́ся, ш́ишся, док. Зазнати багато страху, дуже злякатися. – Вітер по-вовчому виє, ні живої душі кругом. А може, то справді вовки? Ось тоді я настрахалася... (С. Журахович);
Ілюстрації
|
|
|
