Відмінності між версіями «Заправа»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
{{#ev:youtube| HBmRAxK6_nc}} | {{#ev:youtube| HBmRAxK6_nc}} | ||
{{#ev:youtube| 7P46fRP4xNA}} | {{#ev:youtube| 7P46fRP4xNA}} | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 01:45, 7 листопада 2021
Заправа, и, ж.
1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАПРА́ВА, и, жін. Те, чим заправляють їжу. Заправи для салатів готують з олії, оцту, солі, цукру, меленого перцю (Технологія приготування їжі, 1957, 124).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
ЗАПРА́ВА, и, ж.
1. Запросъ (при пропродажѣ).
2. Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! (1); І вже! шкода й заправи! (2).
3. Приправа.
Большой украино-русский словарь
ЗАПРА́ВА, імен. жін. роду — запрос, сущ. муж. рода.
— без заправи = без запроса
Українсько-білоруський словник
ЗАПРА́ВА — запыт.
Іноземні словники
Большой словарь русских поговорок
ЗАПРА́ВА.
Брать/взять заправу. Волг., Дон. Приобретать какую-либо привычку.
Ілюстрації
|
|
|
