Відмінності між версіями «Кляштор»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
Поточна версія на 20:57, 5 листопада 2021
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Зміст
Сучасні словники
Український літературний словник словник
КЛЯ́ШТОР, у, ч. Католицький монастир. Багацько вже захопили [ляхи] православних церков і монастирів і поперероблювали їх на костьоли і кляштори (Стор., І, 1957, 366); Згадалася петиція настоятеля кляштору, підписана духовенством усіх трьох костьолів міста (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 195.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Кляштор Кляштор (польск. klasztor, чеш. klášter, белор. кляштар — «монастырь», от нем. Kloster «монастырь, обитель» от лат. claustrum «закрытое место») — слово в польском, чешском и белорусском языках, обозначающее (католический) монастырь.
В связи с распространённостью в Польше (а также в Белоруссии и на Украине) католицизма в русскоязычных текстах часто употребляется как синоним польского, украинского, белорусского католического монастыря. кляштор
Кляштор
(польс.)
1. Католицький монастир у вигляді храму, до бічного входу котрого прилягав двір, оточений келіями та учбовими приміщеннями. Зводився у Польщі.
2. Келії монахів або монахинь у католицькому монастирі.
Ілюстрації
Цікаві факти
Замок-Кляштор
Вважається, що до середини XVI століття на території сучасного Буданова було маленьке поселення Скомрось над Серетом. Здавна поряд пролягало два ординських шляхи – Чорний і Кучманський. У 1549 році король Сигізмунд Август своїм привілеєм дозволив дружині галицького воєводи Якуба Будзановського Катерині зі Злотника перейменувати Скомрось на місто Будзан. Іноді назву пов’язують зі словом “бундза” – головка овечого сиру.
Але Будзановський із якихось причин вирішив закласти нове місто трохи північніше – на лівому березі Серету. Відтоді й починається історія містечка, яке відразу ж отримало Магдебурзьке право й початково звалося Злотня Будзановська. Приблизно 1550 року Якуб Будзановський звів на високому лівому березі Серету дерев’яну фортецю. Тому замок не витримав набігів татар – згорів.
Більше читайте тут: [1]