Відмінності між версіями «Муза»
(Створена сторінка: '''Муза, -зи, '''''ж. ''Муза. ''Возлюбленнику муз і грацій. ''Шевч. 599. Категорія:Му) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Муза, -зи, '''''ж. ''Муза. ''Возлюбленнику муз і грацій. ''Шевч. 599. | '''Муза, -зи, '''''ж. ''Муза. ''Возлюбленнику муз і грацій. ''Шевч. 599. | ||
[[Категорія:Му]] | [[Категорія:Му]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Муза (грец. Μούσα) - особа, що пробуджує творче натхнення у діячів мистецтв або наук. Як правило, це жінки, які перебувають в оточенні поета (художника, композитора і т. д.) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | [[Файл:400px-Raffael_072.jpg]] | ||
| + | [[Файл:Musen Goethe.JPG]] | ||
| + | [[Файл:Brogi, Carlo (1850-1925) - n. 8318 - Roma - Vaticano - Museo Pio Clementino - Talia, musa della Concordia, trovata a Tivoli.jpg]] | ||
| + | [[Файл:4c6f426bf99e.jpg]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | К поэту Муза прилетела, | ||
| + | Сказала: | ||
| + | - Что сидишь? Пиши! | ||
| + | Ответил ей поэт несмело: | ||
| + | - Устал... Хочу побыть в тиши... | ||
| + | |||
| + | Лукаво Муза улыбнулсь: | ||
| + | - Отбрось подальше свою блажь! | ||
| + | К столу решительно нагнулась: | ||
| + | - Где самый острый карандаш? | ||
| + | |||
| + | Бери немедленно! Лениться | ||
| + | Ты будешь Там, придёт пора. | ||
| + | Вот тебе чистые страницы, | ||
| + | Трудиться будешь до утра. | ||
| + | |||
| + | Подумал горестно бедняга: | ||
| + | «Как велика у Музы власть!» | ||
| + | Вздохнул, взял ручку и бумагу, | ||
| + | И... плавно строчка полилась. | ||
| + | |||
| + | Писал поэт, не разгибаясь, | ||
| + | Писал он день, потом и ночь. | ||
| + | Смотрела Муза, улыбаясь, | ||
| + | Потом ушла тихонько прочь. | ||
| + | |||
| + | Она была хитра и знала — | ||
| + | Поэты часто так творят. | ||
| + | Достигнет этот пьедестала, | ||
| + | Коль так глаза огнём горят. | ||
| + | |||
| + | Прошло ни много и ни мало, | ||
| + | Через каких-то двадцать лет | ||
| + | Его известным имя стало | ||
| + | И стал прославленным поэт! | ||
| + | |||
| + | Какой же сделать вывод здесь? | ||
| + | Всегда от Музы польза есть! | ||
| + | |||
| + | ==Джерела, походження== | ||
| + | Му́зи — у грецькій міфології дочки Зевса й Мнемосіни, богині поезії, мистецтв і наук. Вони жили на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б’є священне Кастальське джерело, однак їхньою улюбленою оселею були узгір’я Піерії під Олімпом. | ||
| + | За місцевостями, де жили музи, вони мали епітети аоніди, аонійські сестри, парнасиди, касталіди, гіппокреніди, піериди. | ||
| + | Спочатку кількість муз була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи муз стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати. Щоб легше було розпізнати, якою галуззю мистецтва чи науки опікується муза, її зображували в скульптурах і на малюнках з постійними атрибутами. Музи мали свої храми, які називались мусейонами (від цього слова походить «музей»). | ||
| + | Як богині співу музи були пов’язані з Аполлоном, що мав епітет Мусагет — Проводир муз. У Римі муз називали каменами. Гесіод, який вважався жерцем муз, змалював їх у «Теогонії». | ||
| + | Аоні́ди (грец. Aonides) — наймення муз, яке походить від назви частини Беотії, де був центр культу муз. | ||
| + | У переносному значенні музи — натхнення, творчість. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 00:34, 8 грудня 2014
Муза, -зи, ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій. Шевч. 599.
Зміст
Сучасні словники
Муза (грец. Μούσα) - особа, що пробуджує творче натхнення у діячів мистецтв або наук. Як правило, це жінки, які перебувають в оточенні поета (художника, композитора і т. д.)
Ілюстрації
_-_n._8318_-_Roma_-_Vaticano_-_Museo_Pio_Clementino_-_Talia,_musa_della_Concordia,_trovata_a_Tivoli.jpg)
Медіа
Див. також
К поэту Муза прилетела,
Сказала: - Что сидишь? Пиши! Ответил ей поэт несмело: - Устал... Хочу побыть в тиши... Лукаво Муза улыбнулсь: - Отбрось подальше свою блажь! К столу решительно нагнулась: - Где самый острый карандаш?
Бери немедленно! Лениться Ты будешь Там, придёт пора. Вот тебе чистые страницы, Трудиться будешь до утра.
Подумал горестно бедняга: «Как велика у Музы власть!» Вздохнул, взял ручку и бумагу, И... плавно строчка полилась.
Писал поэт, не разгибаясь, Писал он день, потом и ночь. Смотрела Муза, улыбаясь, Потом ушла тихонько прочь.
Она была хитра и знала — Поэты часто так творят. Достигнет этот пьедестала, Коль так глаза огнём горят.
Прошло ни много и ни мало, Через каких-то двадцать лет Его известным имя стало И стал прославленным поэт!
Какой же сделать вывод здесь? Всегда от Музы польза есть!
Джерела, походження
Му́зи — у грецькій міфології дочки Зевса й Мнемосіни, богині поезії, мистецтв і наук. Вони жили на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б’є священне Кастальське джерело, однак їхньою улюбленою оселею були узгір’я Піерії під Олімпом. За місцевостями, де жили музи, вони мали епітети аоніди, аонійські сестри, парнасиди, касталіди, гіппокреніди, піериди. Спочатку кількість муз була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи муз стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати. Щоб легше було розпізнати, якою галуззю мистецтва чи науки опікується муза, її зображували в скульптурах і на малюнках з постійними атрибутами. Музи мали свої храми, які називались мусейонами (від цього слова походить «музей»). Як богині співу музи були пов’язані з Аполлоном, що мав епітет Мусагет — Проводир муз. У Римі муз називали каменами. Гесіод, який вважався жерцем муз, змалював їх у «Теогонії». Аоні́ди (грец. Aonides) — наймення муз, яке походить від назви частини Беотії, де був центр культу муз. У переносному значенні музи — натхнення, творчість.
