Відмінності між версіями «Рибальський»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''РИБА́ЛЬСЬКИЙ''', а, е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя. | '''РИБА́ЛЬСЬКИЙ''', а, е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя. | ||
+ | [[Категорія:Ри]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
Рядок 64: | Рядок 65: | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
− | |||
− |
Поточна версія на 17:43, 5 листопада 2021
РИБА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИБА́ЛЬСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до рибалка. В кручах то там, то там рівними струмками диміли рибальські вогнища (Яків Баш, Вибр., 1948, 3); Гострі рибальські очі побачили далеко над берегом у напрямку з Одеси — людину (Юрій Яновський, II, 1958, 176); Румунський берег і болгарський, Мов два брати, Щоночі чують спів рибальський Із темноти (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 90);
// Признач. для рибалок. Море їй приносило покору, море їй прибивало до берега, певно, і тіло Мусія Половця. Буде над чим поплакати й потужити, і поховати на рибальському цвинтарі (Юрій Яновський, II, 1958, 192); Для сніданку, отже, було дві перспективи: або сісти знову в авто і… спинитися в невеликому селищі, де була рибальська корчма, або попоїсти тут під небом (Юрій Смолич, I, 1958, 47);
// В якому живуть рибалки. Оселилась [Христина] в яру над самим морем в рибальській хатині (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 51); Родом він із Гур’ївки, приморського рибальського селища (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 74);
// Характерний для рибалок, власт. їм. Щуки не ловились, та від того рибальський запал у хлоп’ят не зникав (Олесь Донченко, V, 1957, 92).
2. Який займається або займався рибальством. Зразу після звільнення від фашистів в колгоспі було організовано одну рибальську бригаду (Василь Кучер, Вогник, 1952, 21); Башмачний був головою рибальської артілі в Слобідці (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 18); Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові (Юрій Яновський, II, 1958, 191).
// Признач. для ловіння риби. — Ну що ж, половим рибку в добрім щасті! Взяли з собою всі рибальські снасті, щоб риба нам ловилась в різній масті (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 295); На завороті [річки] ми здибали рибальського великого човна, що тихо плив без ніякого руху його господаря (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 421); Прибули з моря рибалки з свіжим уловом, стали виходити на берег, у своїх зюйдвестках, у важких рибальських чоботях (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335).
Рибальський спорт — ловіння риби спортивними риболовними снастями (вудками, спінінгами і т. ін.). Широкого розповсюдження набув рибальський спорт, яким захоплюються гірники різного віку (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 35).
3. В який або коли відбувається ловіння риби. Я повертався з роботи (саме час був рибальський) натомлений і голодний (Юрій Яновський, II, 1958, 65); А з берега, немов вінок купальський, Пливе водою пісня. День рибальський — Не перший день, але щораз новий! (Максим Рильський, II, 1960, 120); О, ця прекрасна мить рибальська! Ти випростуєш вудлище, націлюєшся на найглибше місце, туди, де глибочезна яма, де за кущами латаття сидить вона, ота найбільша щука, і чекає своєї жертви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 45).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
РИБА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
РИБА́ЛЬСЬКИЙ
1. Признач. для ловіння риби. Риболовний, рибацький.
2. Який займається риболовлею. Рибацький.
РЫБА́ЛЬСКИЙ (рос.)
Слово "рыбалка" в современном быту слышится часто: поехали на рыбалку, рыбалка была удачной. В старину, а в некоторых говорах и сейчас, рыбалка означало не рыбную ловлю, а рыболов, рыбак. В Ярославской области рыбалкой именуют чайку. В стихотворении Некрасова «На Волге» читаем: «Уж скоро полдень. Жар такой, Что на песке горят следы. Рыбалки дремлют над водой, Усевшись в плотные ряды».