Відмінності між версіями «Мститися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Мсти́тися, мщуся, мсти́шся, '''''гл. ''Мстить за себя, отомщать. ''Огонь святий мститься, як й...)
 
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словарь української мови Бориса Грінченка==
 
'''Мсти́тися, мщуся, мсти́шся, '''''гл. ''Мстить за себя, отомщать. ''Огонь святий мститься, як його не шануєш. ''Ном. № 10305. ''Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. ''НВолын. у. ''То вона метиться на Хведорові за дочку. ''Мир. Пов. І. 165.  
 
'''Мсти́тися, мщуся, мсти́шся, '''''гл. ''Мстить за себя, отомщать. ''Огонь святий мститься, як його не шануєш. ''Ном. № 10305. ''Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. ''НВолын. у. ''То вона метиться на Хведорові за дочку. ''Мир. Пов. І. 165.  
 
[[Категорія:Мс]]
 
[[Категорія:Мс]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===Академічний тлумачний словник===
 +
МСТИТИСЯ, мщуся, мстишся, над ким-чим, кому, на кому і без додатка, недок. Здійснювати помсту над кимось, чимось. Для неї здалося, що невістка.. мститься над нею за товсті сорочки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 296); Пішла чутка-поговірка по всьому селу. Усі винуватять Пріську: то вона мститься на Хведорові за дочку (Панас Мирний, III, 1954, 59)
 +
===Синонімічний словник української мови===
 +
Синонімічний словник української мови                                                           
 +
<br>'''РОЗПЛАЧУВАТИСЯ'''
 +
<br>квитатися, мститися, помщатися, відплачувати; (за гріх) платити; дк. РОЗПЛАТИТИСЯ, (з кіш) заплатити кому.
 +
<br>'''КВОТУВАТИСЯ'''
 +
<br>відплачувати, мститися, помщатися.
 +
<br>'''ПЛАТИТИ'''
 +
<br>винагороджувати, оплачувати що, (за крам) розплачуватися, розраховуватися, (борг) сплачувати, виплачувати, (за добро) віддячувати, (за зло) відплачувати, давати здачі, мститися;
 +
<br>'''РОЗПРАВЛЯТИСЯ'''
 +
<br>чинити розправу над, карати кого, мститися кому.
 +
===Орфографічний словник української мови===
 +
 +
<br>'''Теперішній час'''
 +
<br>1 особа мщуся мстимося
 +
<br>2 особа мстишся мститеся
 +
<br>3 особа мститься мстяться
 +
<br>'''Майбутній час'''
 +
<br>1 особа мститимуся мститимемося
 +
<br>2 особа мститимешся мститиметеся
 +
<br>3 особа мститиметься мститимуться
 +
<br>'''Минулий час'''
 +
<br>Чоловічий рід мстився мстилися
 +
<br>Жіночий рід мстилася
 +
<br>Середній рід мстилося
 +
<br>'''Наказовий спосіб'''
 +
<br>1 особа мстімося
 +
<br>2 особа мстися мстіться
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фыпфыпфпыфп123143141.png|x280px]]
 +
|}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Синонімічний словник української мови
 +
<br>Академічний тлумачний словник
 +
<br>Орфографічний словник української мови
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 19:57, 26 листопада 2017

Словарь української мови Бориса Грінченка

Мсти́тися, мщуся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. НВолын. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

МСТИТИСЯ, мщуся, мстишся, над ким-чим, кому, на кому і без додатка, недок. Здійснювати помсту над кимось, чимось. Для неї здалося, що невістка.. мститься над нею за товсті сорочки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 296); Пішла чутка-поговірка по всьому селу. Усі винуватять Пріську: то вона мститься на Хведорові за дочку (Панас Мирний, III, 1954, 59)

Синонімічний словник української мови

Синонімічний словник української мови
РОЗПЛАЧУВАТИСЯ
квитатися, мститися, помщатися, відплачувати; (за гріх) платити; дк. РОЗПЛАТИТИСЯ, (з кіш) заплатити кому.
КВОТУВАТИСЯ
відплачувати, мститися, помщатися.
ПЛАТИТИ
винагороджувати, оплачувати що, (за крам) розплачуватися, розраховуватися, (борг) сплачувати, виплачувати, (за добро) віддячувати, (за зло) відплачувати, давати здачі, мститися;
РОЗПРАВЛЯТИСЯ
чинити розправу над, карати кого, мститися кому.

Орфографічний словник української мови


Теперішній час
1 особа мщуся мстимося
2 особа мстишся мститеся
3 особа мститься мстяться
Майбутній час
1 особа мститимуся мститимемося
2 особа мститимешся мститиметеся
3 особа мститиметься мститимуться
Минулий час
Чоловічий рід мстився мстилися
Жіночий рід мстилася
Середній рід мстилося
Наказовий спосіб
1 особа мстімося
2 особа мстися мстіться


Ілюстрації

Фыпфыпфпыфп123143141.png

Джерела та література

Синонімічний словник української мови
Академічний тлумачний словник
Орфографічний словник української мови