Відмінності між версіями «Мрячити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''1) Моросить. ''Дощ став мрячити. ''2) ''безл. '''''Мрячи́ть'''. Стоит...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''1) Моросить. ''Дощ став мрячити. ''2) ''безл. '''''Мрячи́ть'''. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. ''Все мрячить та й мрячить. ''Каменец. у. | '''Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''1) Моросить. ''Дощ став мрячити. ''2) ''безл. '''''Мрячи́ть'''. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. ''Все мрячить та й мрячить. ''Каменец. у. | ||
[[Категорія:Мр]] | [[Категорія:Мр]] | ||
| + | [[Файл:27578.jpeg|міні]] | ||
| + | |||
| + | МРЯЧИ́ТИ, и́ть, недок. Падати дуже дрібними краплями (про дрібний густий дощ). Дрібен дощ, мов крізь сито, мрячне (Стар., Облога.., 1961, 5); Надворі мрячив набридливий дощ (Добр., Ол. солдатики, 1961, 210); // безос. Надворі мрячило (Збан., Переджнив’я, 1960, 399). | ||
| + | |||
| + | МРЯЧИ́ТИ, и́ть, недок., діал. Мріти (див. мрі́ти1). Ледве мрячила вона [шаланда] серед хвиль (Ю. Янов., Вершники, 1939, 25). | ||
| + | |||
| + | МРЯЧИТИ, чу́, чи́ш, гл. | ||
| + | |||
| + | 1) Моросить. Дощ став мрячити. | ||
| + | |||
| + | 2) безл. Мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Камен. у. | ||
| + | [[Файл:58800540.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Файл:Thumbnail-20131018083705n.jpg|міні]] | ||
Поточна версія на 17:11, 4 грудня 2014
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. Мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Каменец. у.
МРЯЧИ́ТИ, и́ть, недок. Падати дуже дрібними краплями (про дрібний густий дощ). Дрібен дощ, мов крізь сито, мрячне (Стар., Облога.., 1961, 5); Надворі мрячив набридливий дощ (Добр., Ол. солдатики, 1961, 210); // безос. Надворі мрячило (Збан., Переджнив’я, 1960, 399).
МРЯЧИ́ТИ, и́ть, недок., діал. Мріти (див. мрі́ти1). Ледве мрячила вона [шаланда] серед хвиль (Ю. Янов., Вершники, 1939, 25).
МРЯЧИТИ, чу́, чи́ш, гл.
1) Моросить. Дощ став мрячити.
2) безл. Мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Камен. у.
