|
|
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''Поділ ''''' | + | '''Побережи́чка, -ки, '''''ж? Бігла теличка побережичка. ''Чуб. III. 478. |
| | [[Категорія:По]] | | [[Категорія:По]] |
| | | | |
| | ==Сучасні словники== | | ==Сучасні словники== |
| | Тлумачення слова у сучасних словниках | | Тлумачення слова у сучасних словниках |
| − | '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
| |
| − | ПО́ДІЛ, у, чол.
| |
| − | 1. Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71).
| |
| − | 2. Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28);
| |
| − | // біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120).
| |
| − | ▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125).
| |
| − | 3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115).
| |
| − | 4. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47).
| |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
| |
| − | ПОДІ́Л, долу, чол.
| |
| − | 1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21).
| |
| − | 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55); * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276).
| |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
| |
| − |
| |
| − | '''Фразеологічний словник української мови'''
| |
| − |
| |
| − | <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53407/360083.html">ПОДІЛИТИ</a>
| |
| − | не поділи́ли чого. Не дійшли згоди; посварилися. Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається — чогось не поділили (Марко Вовчок); — Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? — раптом звертається вона (Надька) до нього. — Разом з нашим татом колись по заробітках ходили, а тепер… Ну що ви з ним не поділили? (Марко Вовчок).
| |
| | ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
| − | [[Файл:Podil031121.png|x140px]] | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| − | [[Файл:Podil031121(3).png|x140px]] | + | |- valign="top" |
| − | [[Файл:Podil031121(2).jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| | + | |} |
| | | | |
| | + | ==Медіа== |
| | | | |
| | ==Див. також== | | ==Див. також== |
| − | [[Старий Поділ|https://7chudes.in.ua/nominaciyi/staryj-podil/ ]]
| |
| − | [[Про Поділ - Історична Довідка міста Києва|https://podil.kyivcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka.html ]]
| |
| − |
| |
| − | ==Цікаві факти==
| |
| − | Поді́л — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.
| |
| | | | |
| | + | ==Джерела та література== |
| | | | |
| | ==Зовнішні посилання== | | ==Зовнішні посилання== |
