Відмінності між версіями «Здурити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
'''<big>Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>
 
+
'''
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
+
ЗДУРІТИ, ію, ієш, док., розм. - Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє.
+
Я й бачу, що воно в: здурів парубок, закохався (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 243);
+
— Хіба я здурів, щоб гори розкопував, — сердито обізвався Карпо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 274);
+
Можна здуріти від тої повіні корінців, брунатних, жовтих, білих, тонких, грубих (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 208);
+
[Оксана:] Ото, здуріла молодиця, зовсім вдуріла! Почув би хто, осміяв би — до стінки розмовляє (Захар Мороз, П'єси, 1959, 19);
+
//  Те саме, що сказитися (про тварин). Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Євген Гребінка, I, 1957, 43).
+
  
 +
ЗДУРИ́ТИ, здурю, здуриш, док., перех., діал. Обдурити. Гриць довгий час думав над тим, чи буває не здурив його сей хлопець (Іван Франко, II, 1950, 58).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 552.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 552.
  
Рядок 18: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:здуріти1.jpeg|x140px]]
+
|style="width:25%; padding-top:1em;"| [[Зображення:здуріти1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:25%; padding-top:1em;"| [[Зображення:здурити3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:здуріти2.jpeg|x140px]]
+
|style="width:25%; padding-top:1em;"| [[Зображення:здуріти2.jpeg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
Рядок 29: Рядок 23:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'' -http://sum.in.ua/s/zduryty
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 22:42, 12 листопада 2021

Здури́ти, -рю, -риш, гл. Обманути. Одурить когось/щось. З ума зійти . Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Ном. № 3104.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗДУРИ́ТИ, здурю, здуриш, док., перех., діал. Обдурити. Гриць довгий час думав над тим, чи буває не здурив його сей хлопець (Іван Франко, II, 1950, 58). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 552.

Ілюстрації

Здуріти1.jpeg Здурити3.jpg Здуріти2.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980) -http://sum.in.ua/s/zduryty

Зовнішні посилання