Відмінності між версіями «Справджувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:49, 9 листопада 2021
Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл.
Сучасні словники
- Запроваджувати, втілювати в життя.
Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.
- присл. У дійсності, насправді.
- у знач, вставн. ся. Для підтвердження достовірності висловлювання.
Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341)
- у знач. пит. частки. Для вираження сумніву; ~жній, -я, -є. :
- Який є насправді істинний, дійсний.
- Який відповідає певним вимогам, є досконалістю, взірцем, ідеалом.
- Надзвичайно подібний до кого-, чого-н.
- Яким повинен бути, який відповідає дійсності.
