Відмінності між версіями «Хльостати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
[[Категорія:Хл]] | [[Категорія:Хл]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:50, 9 листопада 2021
Хльо́стати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.
Сучасні словники
Те саме, що хльоскати.
- Бити, ударяти по кому-, чому-н. чимось гнучким; бити долонею; ляскати.
Есесівець не підпускав нікого. Він з реготом хльостав жінку по руках і по голові (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 247)
- Падаючи, дмучи, сильно ударяти, штовхати (про сніг, дощ, вітер).
В обличчя хльостав дощ, над лісом бив грім, стогнали сосни, під ногами плющало болото (Олекса Десняк, Опов., 1951, 84)
Ілюстрації
