Відмінності між версіями «Мідяниця»
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мідяниця3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мідяниця3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| kOiQisiy3wI}} | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
Поточна версія на 22:12, 9 листопада 2021
Мідяниця, -ці, ж. = Мідянка 2.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІДЯНИ́ЦЯ, і, жін. 1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам. Проти дорослих комах яблуневої мідяниці досить ефективні результати дає обкурювання дерев тютюновим димом, від якого комахи швидко гинуть (Хлібороб України, 5, 1964, 29). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 725.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МІДЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам. Проти дорослих комах яблуневої мідяниці досить ефективні результати дає обкурювання дерев тютюновим димом, від якого комахи швидко гинуть (Хлібороб Укр., 5, 1964, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 725.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
мідяниця -і, ж. 1) Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2) Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Полюбляє широколистяні та мішані ліси, зустрічаючись також на межі лісів, полів і лугів, на лісових галявинах та у садах. У горах піднімається до висоти 2500 м над рівнем моря. Ховається у лісовій підстилці, під впалими стовбурами дерев, у гнилих пнях, під камінням, хмизом, у норах риючих тварин. Має здатність відкидати хвоста при небезпеці (автотомія). Харчується дощовими червами, наземними молюсками, зокрема голими слимаками, багатоніжками, мокрицями, а також комахами та їх личинками. На зимівлю йде не раніше другої половини вересня, причому збираються іноді по кілька десятків особин разом. Це яйцеживородна ящірка. Статева зрілість настає на 3 році життя. Вагітність триває близько 3 місяців, молоді веретінниці народжуються у середині липня — серпні. Самка приводить від 5 до 26 дитинчат довжиною 38-50 мм без урахування хвоста. Відомі випадки проживання веретінниці в неволі до 30-35 років.
