Відмінності між версіями «Моровиця»
(Створена сторінка: '''Морови́ця, -ці, '''''ж. ''Моръ, моровая язва. Мороз, зу'', м. ''Морозъ, стужа, холодъ. ''Розвивайс...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Морови́ця, -ці, '''''ж. ''Моръ, моровая язва. Мороз, зу'', м. ''Морозъ, стужа, холодъ. ''Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде. ''Мет. '''Мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли'''. Сильный морозъ. Ном. № 629 — 636. '''Моро́зи беруться, взялись'''. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. '''Мороз піде по ко́му'''. Бросить кого въ холодъ. ''Що, коли його нема на світі подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. ''О. 1862. X. 6. Ум. '''Моро́зець, моро́зонько. '''''Є морозець, та не цупкий. ''Мир. Пов. І. 136. | '''Морови́ця, -ці, '''''ж. ''Моръ, моровая язва. Мороз, зу'', м. ''Морозъ, стужа, холодъ. ''Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде. ''Мет. '''Мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли'''. Сильный морозъ. Ном. № 629 — 636. '''Моро́зи беруться, взялись'''. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. '''Мороз піде по ко́му'''. Бросить кого въ холодъ. ''Що, коли його нема на світі подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. ''О. 1862. X. 6. Ум. '''Моро́зець, моро́зонько. '''''Є морозець, та не цупкий. ''Мир. Пов. І. 136. | ||
[[Категорія:Мо]] | [[Категорія:Мо]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ====Академічний тлумачний словник (1970—1980)==== | ||
| + | |||
| + | 2. Епідемія (звичайно чума), що спричиняє велику: смертність. - П'ять років тому померло мало не пів-Чабан-Таша з моровиці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 391); Найстарший син його не повернувся з Волконських гір.., наймолодший помер у моровицю (Стельмах, І, 1962, 339); Чума... В народі її ще називають "чорною смертю". Страшна моровиця не раз шугала над Європою (Літ. Укр., Іб.УІІІ 1968, 1). | ||
| + | ====UKRLIT.ORG Публічний електронний словник==== | ||
| + | Морови́ця — у дохристиянських віруваннях — нечиста сила, що спричиняє масову хворобу й падіж худоби; щось на зразок кістлявої корови чи коня без шкіри, що блукає по селу, корови ревуть страшно, собаки з переляку не гавкають; нечиста сила обходить усе село, де стане — там масово гине худоба; за Біблією, п’ята кара Господня — моровиця на худобу. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Михайло Стельмах. Твори в 7 томах. Т.1. 1982. Дніпро. с. 339. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 803. | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 376. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F "Моровиця" в Академічному тлумачному словнику.] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F "Моровиця" на електронному публічному словнику української мови.] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 14:48, 14 квітня 2024
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва. Мороз, зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде. Мет. Мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. Ном. № 629 — 636. Моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. Мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. О. 1862. X. 6. Ум. Моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий. Мир. Пов. І. 136.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2. Епідемія (звичайно чума), що спричиняє велику: смертність. - П'ять років тому померло мало не пів-Чабан-Таша з моровиці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 391); Найстарший син його не повернувся з Волконських гір.., наймолодший помер у моровицю (Стельмах, І, 1962, 339); Чума... В народі її ще називають "чорною смертю". Страшна моровиця не раз шугала над Європою (Літ. Укр., Іб.УІІІ 1968, 1).
UKRLIT.ORG Публічний електронний словник
Морови́ця — у дохристиянських віруваннях — нечиста сила, що спричиняє масову хворобу й падіж худоби; щось на зразок кістлявої корови чи коня без шкіри, що блукає по селу, корови ревуть страшно, собаки з переляку не гавкають; нечиста сила обходить усе село, де стане — там масово гине худоба; за Біблією, п’ята кара Господня — моровиця на худобу.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Михайло Стельмах. Твори в 7 томах. Т.1. 1982. Дніпро. с. 339.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 803.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 376.
Зовнішні посилання
"Моровиця" в Академічному тлумачному словнику.
"Моровиця" на електронному публічному словнику української мови.
