Відмінності між версіями «Монах»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Монах, -ха и монаха, -хи, '''''м. ''= '''Чернець. '''''Очнувсь монах, аж смерть в головах. ''Ном. № 645...)
 
(Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словни Грінченка==
 
'''Монах, -ха и монаха, -хи, '''''м. ''= '''Чернець. '''''Очнувсь монах, аж смерть в головах. ''Ном. № 6452. ''Приїзжающий Гирман, монаха. ''Драг.  
 
'''Монах, -ха и монаха, -хи, '''''м. ''= '''Чернець. '''''Очнувсь монах, аж смерть в головах. ''Ном. № 6452. ''Приїзжающий Гирман, монаха. ''Драг.  
 
[[Категорія:Мо]]
 
[[Категорія:Мо]]
 +
==Сучасні словники==
 +
'''Монах, черне́ць, черни́ця, ченці́, черне́цтво''' (від носіння чорного одягу), також монах, монахиня (від грец. μοναχός  «одинак, самітник, пустельник») — зазвичай особа з релігійної спільноти, яка відповідно до обіцянки (обітниці) веде аскетичне життя або в рамках чернечого згромадження, або на самоті. Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства. Чернець і священик — два різні поняття. Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і отже свідомо обмежує себе, з певною метою, наприклад щоб досягти певного розвитку (просвітлення). В християнстві першими ченцями були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми і заради цього уходили від світського життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти ченців.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Palestin-monk.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC 0981 (1).JPG|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:257279 original.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Див.також==
 +
1. [http://slovopedia.org.ua/29/53404/15974.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]
 +
 +
'''МОНАХ'''-
 +
спершу пустельник, теп. член чернечого ордену (бенедиктини, камедули, цистерціанці, пауліни, василіани та ін.); термін м. не синонім ченця, яке є ширшим поняттям.
 +
 +
2. [http://slovopedia.org.ua/31/53404/28434.html Словник синонімів Полюги]
 +
 +
'''МОНАХ'''-
 +
(член релігійної громади) чернець, чорноризець, розм. ченчик, (який не виходить зі своєї келії) затворник, (який прийняв схиму) схимник.
 +
 +
3. [http://slovopedia.org.ua/35/53404/117459.html Орфографічний словник української мови]
 +
 +
4. [http://slovopedia.org.ua/57/53404/375151.html Словар українського сленгу]

Поточна версія на 15:49, 11 травня 2014

Словни Грінченка

Монах, -ха и монаха, -хи, м. = Чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.

Сучасні словники

Монах, черне́ць, черни́ця, ченці́, черне́цтво (від носіння чорного одягу), також монах, монахиня (від грец. μοναχός «одинак, самітник, пустельник») — зазвичай особа з релігійної спільноти, яка відповідно до обіцянки (обітниці) веде аскетичне життя або в рамках чернечого згромадження, або на самоті. Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства. Чернець і священик — два різні поняття. Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і отже свідомо обмежує себе, з певною метою, наприклад щоб досягти певного розвитку (просвітлення). В християнстві першими ченцями були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми і заради цього уходили від світського життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти ченців.

Ілюстрації

Palestin-monk.jpg DSC 0981 (1).JPG 257279 original.jpg

Див.також

1. УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

МОНАХ- спершу пустельник, теп. член чернечого ордену (бенедиктини, камедули, цистерціанці, пауліни, василіани та ін.); термін м. не синонім ченця, яке є ширшим поняттям.

2. Словник синонімів Полюги

МОНАХ- (член релігійної громади) чернець, чорноризець, розм. ченчик, (який не виходить зі своєї келії) затворник, (який прийняв схиму) схимник.

3. Орфографічний словник української мови

4. Словар українського сленгу