Відмінності між версіями «Селечко»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 20: Рядок 20:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hryniv, Pustomyty Raion (01).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hryniv, Pustomyty Raion (01).jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
[[Село]]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 31: Рядок 31:
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 00:05, 30 жовтня 2021

Се́лечко, -ка, с. Ум. отъ змен . пестливе від село. Село - один із видів населених пунктів в Україні та деяких інших країнах, найменша адміністративно-територіальна одиниця в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. У Київській Русі — княжий маєток.

Синоніми : просілок , поселення , слобода , підгородня

Сучасні словники

СЕЛО, а, с. 1. Населений пункт (звичайно великий) неміського типу, жителі якого займаються перев. обробітком землі. Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє (Шевч., II, 1963, 172); Ось під нами Черемош ізвився.. Над ним в святочному спокою Гріється мале село гуцульське (Фр., XIII, 1954, 329); Все село було видко, як на долоні, з усіма білими хатами, з клунями, з церквою, з садками й вербами (Н.-Лев., II, 1956, 196); Великі перетворення сталися в селах України. Замість старих, приземкуватих хатинок виросли в них добре впорядковані будинки на дві-три, а то й чотири кімнати. З'явились нові школи, лікарні, магазини (Рад. Укр., 24.II 1962, 3).

2. Сільська місцевість взагалі. Соціал-демократія, в усякому разі, повинна зробити все для розвинення свідомості найширших верств селянства, для зрозуміння ними класової боротьби, яка відбувається на селі (Ленін, 15, 1971, 76); Село цікавить його [І. Франка] не з етнографічного боку, як попередніх письменників, він не ідеалізує сільського життя (Коцюб., III, 1956, 36); Широке застосування техніки докорінно змінило обличчя села, технічний рівень життя населення (Хлібороб Укр., 6, 1969, 36).

3. збірн. Жителі села, сільської місцевості. Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану і жінки, і молодиці, бо Оксану усі селом любили (Кв.-Осн., II, 1956, 444); Одірвали [рідних] від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом, а все-усе село знялося, наче рій, і гудучи дивилося услід (Вовчок, І, 1955, 362); Половина села не орала й не сіяла того року (Н.-Лев., II, 1956, 260); Несподівано прийшов Василенко, якого вже розшукувало все село (Стельмах, II, 1962, 363); Щоранку чередник піднімав село на ноги (Томч., Жменяки, 1964, 199).

Ілюстрації

E55d9cbc15df2890ce5f8e802e3bb8ea.jpg IStock-950581140 d 850.jpg 452beaf565c702a38a3fe5672f6d7ece.png Hryniv, Pustomyty Raion (01).jpg

Див. також

Село

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53701-selechko.html