Відмінності між версіями «Окравка»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [[Зображення:крайка.jpg|x240px]] [[Зображення:крайка2.jpg|x360px]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|cFBmPhr5t8E}} | ||
==Див.також== | ==Див.також== | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0 Крайка ] | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0 Крайка ] | ||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
У XVIII ст. серед багатих верств українського населення, в тому числі серед козацької старшини, набули поширення пояси з дорогих тканин. Шовкові, заткані золотом і сріблом пояси привозили в Україну з Китаю, Туреччини та Персії. Особливо цінувалися перські пояси з тонкого кашеміру, з однобічним орнаментом, вишуканих кольорів і малюнків. | У XVIII ст. серед багатих верств українського населення, в тому числі серед козацької старшини, набули поширення пояси з дорогих тканин. Шовкові, заткані золотом і сріблом пояси привозили в Україну з Китаю, Туреччини та Персії. Особливо цінувалися перські пояси з тонкого кашеміру, з однобічним орнаментом, вишуканих кольорів і малюнків. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:44, 9 листопада 2021
Окравка, -ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. Окравочка. Чуб. III. 395.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОКРА́ВКА, и, жін., заст — окрайка (крайка). Спідниця, хоч і підперезана оправкою, та все ж таки довга, до п'ят (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 13); На талії запаска удержується червоною вовняною окравкою, або, як її ще звуть, крайкою (Збірник.. Полтавського музею, I, 1928, 81).
КРАЙКА, и, жін.
1. Крайня частина чогось. Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Юрій Яновський, II, 1954, 57).
2. Вузенька щільно виткана смужка по краях тканини, нерідко з іншої, грубшої пряжі. Непідрублену крайку завіси тріпало.. вітром (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 137).
3. заст. Жіночий пояс із грубої (переважно вовняної) кольорової пряжі. Ось підвелася одна молодиця.., підперезана червоною крайкою (Панас Мирний, I, 1954, 345); Гандзя була лише в одній сорочині, .. підперезаній.. крайкою (Іван Франко, I, 1955, 256); До діда й Максима поволі в святешній, підперезаній крайкою запасці підходить баба Ганна (Михайло Стельмах, I, 1962, 232).
- ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
- Називний: крайка крайки
- Родовий: крайки крайок
- Давальний: крайці крайкам
- Знахідний: крайку крайки
- Орудний: крайкою крайками
- Місцевий: на/у крайці на/у крайках
- Кличний: крайко крайки
Ілюстрації
Медіа
Див.також
Цікаві факти
Пояси здавна слугували обов'язковими елементами і водночас прикрасами одягу. В XIII–XV ст. дорогоцінні пояси були важливою соціальною ознакою, символом феодальної гідності можновладців. Золоті та золочені, прикрашені перлами, сердоліком пояси передавали у спадок як особливо цінну частку майна. У XVI–XVII ст. зміни в костюмі знаті зменшили соціальну функцію поясів, однак їхня декоративна роль зберігалася.
У XVIII ст. серед багатих верств українського населення, в тому числі серед козацької старшини, набули поширення пояси з дорогих тканин. Шовкові, заткані золотом і сріблом пояси привозили в Україну з Китаю, Туреччини та Персії. Особливо цінувалися перські пояси з тонкого кашеміру, з однобічним орнаментом, вишуканих кольорів і малюнків.
