Відмінності між версіями «Хлинути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хлинути, -ну, -неш, '''''гл. ''Хлынуть. ''І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. ''Шевч. 172. | '''Хлинути, -ну, -неш, '''''гл. ''Хлынуть. ''І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. ''Шевч. 172. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
#Политися бурхливо, раптово, великою масою звідкись; ринути; раптово политися з очей (про сльози); сильно полити (про дощ). | #Политися бурхливо, раптово, великою масою звідкись; ринути; раптово политися з очей (про сльози); сильно полити (про дощ). | ||
''Михайлина стримувала себе, але сльози, мов весняна злива, зрадливо хлинули з очей, впали на вогке волосся, обпекли ніжну шию дівчинки (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 199);'' | ''Михайлина стримувала себе, але сльози, мов весняна злива, зрадливо хлинули з очей, впали на вогке волосся, обпекли ніжну шию дівчинки (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 199);'' | ||
| Рядок 7: | Рядок 8: | ||
''Вся кров хлинула їй в обличчя. Стримуючи в собі образу, вона, не відступаючи, дивилась на розлюченого Жигая (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 11).'' | ''Вся кров хлинула їй в обличчя. Стримуючи в собі образу, вона, не відступаючи, дивилась на розлюченого Жигая (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 11).'' | ||
| − | + | ==Ілюстрації== | |
| + | https://www.sb.by/upload/resize_cache/slam.image/iblock/71e/71ec50417ffcef5332ba12021373eb67.jpg | ||
| + | |||
| + | https://dnipro.libr.dp.ua/image/catalog/KRAJ/Serednya.jpg | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Хл]] | [[Категорія:Хл]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:51, 9 листопада 2021
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. Шевч. 172.
Сучасні словники
- Политися бурхливо, раптово, великою масою звідкись; ринути; раптово политися з очей (про сльози); сильно полити (про дощ).
Михайлина стримувала себе, але сльози, мов весняна злива, зрадливо хлинули з очей, впали на вогке волосся, обпекли ніжну шию дівчинки (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 199);
- Навально побігти кудись усією масою.
На горі, біля водокачки, бійці сірим потоком хлинули до залізної іржавої труби пити воду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 307).
- Від хвилювання, зніяковіння та ін. станів раптово прилити в голову, обличчя (про кров).
Вся кров хлинула їй в обличчя. Стримуючи в собі образу, вона, не відступаючи, дивилась на розлюченого Жигая (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 11).
Ілюстрації
