Відмінності між версіями «Згорбити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
[[Файл:Згорбитись.jpeg|міні|центр|Старик горбиться]] | [[Файл:Згорбитись.jpeg|міні|центр|Старик горбиться]] | ||
| − | + | ==Медіа== | |
| + | {{#ev:youtube | yGH6UbtUoC0}} | ||
==Див також== | ==Див також== | ||
| Рядок 18: | Рядок 19: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
http://sum.in.ua/ | http://sum.in.ua/ | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 17:18, 12 листопада 2021
Згорбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)
1. Вигнути горбом (спину). Наймит сміявся в рукав, аж спину згорбив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 204).
2. тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про важку працю, хворобу, переживання і т. ін.). Робота мене згорбила, не розкіш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 30); Мене давно вже горе згорбило (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 298); Старий замовк. Молитовна екзальтація розслабила його вкрай, зігнула, згорбила (Іван Ле, Наливайко, 1957, 216). Див. [1]
Ілюстрації
Медіа
Див також
Горбити[2]
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 519.
