Відмінності між версіями «Згрібати»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
==Див також== | ==Див також== | ||
Гребти[http://sum.in.ua/s/ghrebty] | Гребти[http://sum.in.ua/s/ghrebty] | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:Згрібати.jpg|міні|центр|Восени на вулицях згрібають листя.]] | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=x7lFo8X52os Каю згрібає листя.] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 18: | Рядок 22: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
http://sum.in.ua/ | http://sum.in.ua/ | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 14:36, 12 листопада 2021
Згріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. згребти, -бу, -бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)
1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Максим Рильський, I, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила (Борис Грінченко, I, 1963, 342).
2. Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки-небудь. Шмалій бережно згрібає решту монет зі столу, ретельно зашморгує калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 120); Посаджений восени часник сходить дуже рано, ледве розтане сніг. В цей час треба згребти перегній, солому або торф, що ними був укритий часник (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 232); Згрібши із столу крихти, вийшов [Марко] надвір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95).
3. тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що-небудь у руку (руки), рукою (руками). От він пірнув на дно [моря], згріб в жменю глини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Згрібши квиток, кулею вилетів [сержант] на вулицю (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 36); // Міцно схопити, обхопити кого-, що-небудь. Із-за спини в Юхима Шумило виступив і таки щось крикнув громаді. Але Юхим зразу рукою згріб його за плече й турнув з ґанку вниз (Андрій Головко, II, 1957, 309); Верткий, балакучий і дотепний красень згріб худенького Івана в обійми, закружляв ним по хаті (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 13). Див. [1]
Див також
Гребти[2]
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.
