Відмінності між версіями «Окружати»
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Окружати, жа́ю, єш, сов. в. окружити, жу, жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 50. | ||
| + | КРУЖАТЬ, -аю, -аешь; прич. наст. навколишній; несов., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Несов. до оточити. | ||
| + | |||
| + | 2. Перебувати, бути розташованим навколо кого-чого-л. Великий парк оточував будинок з усіх боків. Пушкін, Дубровський. Непрохідні ліси оточували з трьох боків табори цих людей, а з четвертого — був степ. М. Горький, Стара Ізергіль. | ||
| + | |||
| + | 3. Складати чиє-л. оточення, суспільство. [Карандышев:] Я хочу, щоб Ларису Дмитрівну оточували лише обрані люди. О. Островський, Безприданниця. [Доронін] полюбив і Волгу, --- і волзьких рибалок, що оточували його тепер. Чаковський, У нас уже ранок. | ||
| + | |||
| + | 4. перекл. Існувати, мати місце по відношенню до кого-, чому-л. Якась таємничість оточувала його долю. Пушкін, постріл. [Нікітін] писав у своєму щоденнику: «Де я, боже мій?! Мене оточує вульгарність і вульгарність». Чехов, Вчитель словесності. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20707d443fb56f142cb6511e71e6040f.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 28: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 50. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 06:48, 29 листопада 2021
Окружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Окружати, жа́ю, єш, сов. в. окружити, жу, жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 50. КРУЖАТЬ, -аю, -аешь; прич. наст. навколишній; несов., перех.
1. Несов. до оточити.
2. Перебувати, бути розташованим навколо кого-чого-л. Великий парк оточував будинок з усіх боків. Пушкін, Дубровський. Непрохідні ліси оточували з трьох боків табори цих людей, а з четвертого — був степ. М. Горький, Стара Ізергіль.
3. Складати чиє-л. оточення, суспільство. [Карандышев:] Я хочу, щоб Ларису Дмитрівну оточували лише обрані люди. О. Островський, Безприданниця. [Доронін] полюбив і Волгу, --- і волзьких рибалок, що оточували його тепер. Чаковський, У нас уже ранок.
4. перекл. Існувати, мати місце по відношенню до кого-, чому-л. Якась таємничість оточувала його долю. Пушкін, постріл. [Нікітін] писав у своєму щоденнику: «Де я, боже мій?! Мене оточує вульгарність і вульгарність». Чехов, Вчитель словесності.
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 50.
