Відмінності між версіями «Ярова Ілона Богданівна.»

інформація про студентку

• Освітньо-професійна програма: Педагогіка вищої школи
• Рівень: другий (магістерський)
• Назва практики: Практика виробнича (зі спеціалізованого блоку)
• Курс: VI
• Група ПВШм-1-20-1.4д
• ПІП: Ярова Ілона Богданівна

Кафедра теорії та історії педагогіки Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

• Адреса:'бульвар Ігоря Шамо, 18/2, Київ, 02154
• Телефон:044 295 5935
• E-mail: ktip.pi@kubg.edu.ua
• Посилання на сторінку: https://pi.kubg.edu.ua/struktura/kafedry-instytutu/kafedra-teorii-ta-istorii-pedahohiky/pro-kafedru.html
• Завідувач кафедри: докторка педагогічних наук, професорка – Хоружа Людмила Леонідівна.
• Місія діяльності кафедри - розвиток інноваційного потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу; здатність реалізовувати лідерську позицію у системі педагогічної освіти Університету.
• Візія кафедри: висока якість професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців відповідно до вітчизняних та європейських стандартів. Візія реалізується шляхом відкриття та оновлення діючих освітніх програм, розробкою наукових проєктів відповідно до цінностей університету: людина, громада, довіра, духовність, лідерство-служіння, відповідальність, професіоналізм, громадянська ідентичність,свобода, різноманіття.
• Наукова тема кафедри: «Інноваційність розвитку вищої педагогічної освіти у міждисциплінарному вимірі»
• Штат: 9 працівників

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ЦТ. Інтерв’ю із завідувачем кафедри

Посилання на питання інтерв'ю Google Form:
https://forms.gle/gg5Luu6MxCuCwPYJ9

Посилання на відповіді Хоружі Людмили Леонідівни :
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1J6VFJNju2kvsZe5Ef1UKdKAJ-fz9yNPF5MyK2LLiboQ/edit?usp=sharing

– Оцініть важливість використання ІКТ для сучасного навчання, на Вашу думку:

 "4\5"

– Чи проводили Ви анкетування працівників кафедри для визначення рівня володіння ними ІКТ?:

"Так"

– Оцініть рівень володіння ІКТ працівників кафедри:

"4\5"

– Чи є використання ІКТ у педагогічній практиці ваших працівників обов’язковим?:

"Так"

– Які саме ІКТ використовуються Вами й Вашими працівниками в педагогічній діяльності?:

"різні"

– Які заходи, спрямовані на розвиток ІКТ компетентності Ваших працівників, були проведені за останні рік?:

"підвищення кваліфікації за ІКТ модулем"

– Який ресурс Ви б хотіли мати для покращення роботи кафедри?:

"Сайт кафедри, на якому можна реалізувати вищеперераховані варіанти"

– Як організовується управління діяльності працівників в ІКТ?:

"це є невід"ємною складовою діяльності кожного викладача"

– Хто контролює та регулює роботу ІКТ в навчальному процесі?:

"заступник директора з ІКТ"

– Які основні вимоги до ресурсів ІКТ?:

"відкритість, доступність"

– Чи змінилось Ваше ставлення до використання ІКТ після пандемії та запровадження дистанційного навчання? Яким чином?:

"Абсолютизація ІКТ у навчанні - це його крах!!!Має бути баланс між очною і дистанційною формами"

– Чи змінилось позиціювання кафедри щодо використання ІКТ після пандемії та запровадження дистанційного навчання? Яким чином?:

"розширилась ресурсна база"

Висновок: на кафедрі теорії та історії педагогіки активно займаються підвищенням цифрової компетентності працівників, проводять заходи. Завідувачка кафедри Хоружа Людмила Леонідівна об'єктиво оцінює важливість ІКТ, також розуміє, що використання ІКТ має бути дозованим і розумно поєднуватись з традиційними формами навчання в очному режимі.

ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

Посилання на питання анкети в Google Form:
https://forms.gle/PWgrweTFEjihWsm78

Посилання на відповіді анкети:
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1FvH7R42F7wAR60ufhcaq2RMSnA0fD5ut_jOqKPLQC1s/edit?usp=sharing

Аналіз результатів анкетування

Аналіз результатів анкетування показує, що викладачі кафедри теорії та історії педагогіки (3-35 років педагогічного стажу) оцінюють важливість ІКТ у різних сферах освітнього процесу (професійний розвиток, документообіг, комунікація) у середньому на 4\5 бали, також, вони оцінюють власний рівень можливостей у середньому на 4\5 бали, що свідчить як про необхідність подальшого розвитку, так і про компетентність завідувачки кафедри Хоружі Людмили Леонідівни, яка добре знає можливості своїх працівників і теж оцінює їх на 4\5 бали.

Викладачі кафедри застосовують ІКТ у своїй педагогічній діяльності досить часто, при цьому використовують їх для підготовки презентацій, комунікації зі студентами й викладачами, створення інтерактивних вправ, для оцінювання, для пошуку інформації й роботи зі студентами під час заняття. Тобто, як бачимо, викладачі використовують ІКТ у різних сферах навчального процесу. Деякі педагоги також мають соціальні мережі, що використовують для своєї педагогічної діяльності, портфоліо. Вони вміють підбирати різноманітні сервіси для роботи в межах їхніх предметів, що свідчить про наявність педагогічної творчості в ІКТ. Однак, викладачі не мають власного форуму чи блогу, тому подальший розвиток їхньої цифрової компетентності може включати створення таких пунктів.

Опитування показало й те, що викладачі добре називають різномантні сервіси для роботи зі студентами (оцінювання, презентації тощо) без поданого переліку відповідей, що свідчить про реальні знання фахівців і виключає можливість вгадування.

Тестування викладачів кафдери стовно знань ІКТ показало, що показник правильних відповідей серед них складає 90%, а значить їхнє оцінювання власних знань є об'єктивним.

Важливим для подальшого розвитку є й знання викладачами сервісів, які можна використовувати для навчання студентів з особливими освітнми потребами, адже 80% викладачів не володіють такою інформацію згідно опитування. Також, хорошим доповненням до підвищення кваліфікації викладачів було б проходження ними масових відкритих онлайн курсів, хоча опитування демонструє, що всього 20% викладачів не користувались послугами МВОК.

Загалом аналіз результатів анкетування показує, що рівень цифрової компетентності викладачів кафедри теорії та історії педагогіки 4\5 бали, тобто досить високий рівень, але є простір для подальшого розвитку. Методичні рекомендації щодо формування й вдосконалення цифрової компетентності викладачів, які спираються на результати цього аналізу ви можете знайти в завданні №4

Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

• Апаратне забезпечення

1. Персональні комп'ютери – 4 шт
2. Ноутбук – 1 шт.
3. Принтер – 1 шт.
4. Сканер – 1 шт.
5. Свіч (комутатор) – 1 шт.
6. Веб камери – 2 шт.
7. Неттоп – 1 шт.
8. Телефон – 1 шт.
9. Факс – 1 шт.
10. Гарнітура – 1 шт.
11. Колонки – 1 шт.
12. Проектор – 0 шт.
13. Смарт-дошка –  0 шт.

• Програмне забезпечення

1. Windows 7
2. Windows 10 (неттоп)
3. Microsoft Office 365
4. Eset internet security (антивірус)
5. Браузер
6. Архіватор
7. Програвач

• Інформаційне забезпечення

1. Сайт кафедри
2. Пошта кафедри
3. Соціальні мережі кафдери
4. You-tube канал кафдри

• Навчально-наукове забезпечення

1. Державні стандарти освіти
2. Нормативні документи
3. Навчальні плани
4. Освітньо-професійні програми
5. Підручники
6. Методичні матеріали
7. Плани проведення наукових заходів

Джерело інформації: відповіді завідувачки кафдери Хоружі Людмили Леонідівни,  а також Дмитра Гриненка: 
 https://docs.google.com/spreadsheets/d/1J6VFJNju2kvsZe5Ef1UKdKAJ-fz9yNPF5MyK2LLiboQ/edit?usp=sharing

Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка

Мною проведено оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка й результати розмішено за цим посиланням : 
https://docs.google.com/document/d/1sKD7lbtJuFUCcm1Ym3K1mY1abgleVOqH/edit?usp=sharing&ouid=110475257798331460499&rtpof=true&sd=true

Створити е-ресурс та впровадити його в діяльність закладу освіти/освітньої установи, відповідно до потреб визначених в попередньому завданні.

Наше опитування показало, що найкориснішим для катедри буде створення сайту, на якому можна втілити різні варіанти е–ресурсів.

Створений нами сайт можна переглянути тут: https://tterletska.wixsite.com/e-learning

Також, наша підгрупа створила телеграм-бот, який можна використовувати для пошуку усієї необхідної інформації:  
@Katedra_pedagogika_bot

Щоб скористатись ботом, потрібно скопіювати його назву (@Katedra_pedagogika_bot) й вставити в пошукову стрічку телеграму, а потім надіслати /start. Бот запропонує вам три категорії на вибір "Студентам", "викладачам", "вступникам". Оберіть ту, що Вам потрібна й далі слідуйте інструкціям бота.

Семінар (тренінг)

Концепція 

https://www.youtube.com/channel/UCNzdDt5Lhk5H5e2cctWwUPQ

Оскільки більшість з нас проходили практику на кафедрі теорії та історії педагогіки, то разом ми об'єдналися й вирішили провести тренінг. Однак, зважаючи на зайнятість викладачів, ми вироішили підійти до питання сучасно, заодно реалізувавши принцип доступності . Ми створили й персоналізували канал на YouTube, на якому окремо організували список відтворення, який називається "Цифрові технології в освіті", де розмістили свої відеотренінги. Суть у тому, що під час відео ми комунікуємо з намиши слухачами через коментарі, тому в будь-який час будь-яка людина може пройти цей тренінг, лишити коментарі й отримати фідбек. У такий спосіб і слухачі й доповідач не повинні підлаштовуватися чи втрачати можливість комунікації через перегляд тренінгу в записі.

Мій тренінг

https://youtu.be/9gRooWl-l4w

Мій тренінг присвячено створенню електронних підручників за допомогою сервісів, які не мають такої прямої функції. Актуальність цієї теми зумовлена тим, що більшість навчання студенти засвоюють самостійно, тому електронні підручники можуть стати чудовим помічником в навчальному процесі. Основний акцент я зробила на створенні такого підручника за допомогою сервісів OneNote та TelegramBot. Перший сервіс призначений в основному для нотаток, але можливість організовувати спільну роботу, створювати рубрики, сторінки, додавати медіа й посилання роблять цей сервіс прекрасною платформою для створення електронних підручників чи його їх фрагментів. TelegramBot може здатися неочікуваним вибором, однак , якщо правильно його продумати, уе може бути надсучасний підручник, у максимально зручній для студентів формі. Адже в телеграмі кожен має своє оформлення, яке приємне для сприйняття (кольорова гамма, фон, розмір шрифту), текст можна рубрифікувати, додавати аудіо супровід (особливо корисно для студентів з особливими освітніми потребами), відео, відеоповідомлення, геолокацію, фото, посилання, файи, контакти, стікери, стврювати опитування й ігри, надсилати повідомлення користувачам (наприклад з домашнім завданням). Також, студенти можуть прикріплювати для себе нотатки, пересилати повідомлення, зв'язуватися з викладчем, якщо щось не зрозуміло тощо. На тренінгу було розказано, які саме потрібно виконати кроки, щоб створити й наповнити TelegramBot. У процесі тренінгу, я ставила запитання слухачам, які мали відповісти на них у коментарях, а потім відповідала кожному безпосередньо. Матеріали цього тренінгу також стали корисним додатком для моєї магістерської роботи й на основі цього буде створений фрагмент електронного підручника.

Методичні рекомендації

Підготувати методичні рекомендації до

• проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи

1. полегшити доступ до електронних репозиторіїв студентів: розробити інструкції з використання, додати розгляд цього ресурсу на знайомстві з першокурсниками (нам цього не розказували, ми не знали як користуватися). Відкрити доступ до цього ресурсу онлайн, тому що на разі цю сторінку не знаходить браузер, або показує, що вона пуста.;
2. розробити ресурс, за допомогою якого можна створювати якісні електронні підручники. Дійсно РОЗРОБИТИ, бо такого якісного ресурсу немає, тобто треба провести масове опитування викладачів і студентів щодо очікувань від такого підручника, найняти розробників і створити ресурс. Якщо фінансування не достатнє, тоді розробити чек-лист з варіантами створення аналогу за допомогою інших сервісів, наприклад OneNote чи TelegramBot. Тобто, як за допомогою безкоштовних сервісів, пряме призначення яких НЕ створювати електронні підручники, можна створити такий;
3. продовжувати вести розроблений сайт і бот кафедри , де систематично викладати інформацію та наповнювати нові сторінки: назначити відповідального з кафекдри, розробити графік оновлення інформації, а також доповнювати інформацію відповідно до потреб (провели захід й одразу заповнили), також можна проводити опитування серед студентів, щоб вони вказали, які рубрики будуть цікаві саме їм, яких ще немає на сайті;
4. налагодити інформаційні зв'язки з кафедрами інших закладів для обміну досвідом і колаборації в спільних проєктах і наукових роботах. Зв'язатися з іншими університетами, де викладають педагогіку вищої школи, домовитися про круглий стіл, визначити теми, які є актуальними на цей момент (наприклад, застосування ІКТ в освіті), обговорити це, поділитися досвідом використання, спробувати за допомогою мозкового штурму вирішити проблеми сьогодення (наприклад, як активізувати пізнавальну діяльність студентів в умовах дистанційного навчання) Наприклад, можна створити рубрику на сайті кафедри, де "Форум", щоб саме там викладачі лишали свої ідеї, там можна лишати посилання на зустріч онлайн;
5. створити базу сервісів з описом і прикладами для використання їх у науково-педагогічній діяльності. Передбачає створення фнформаційної сторінки, наприклад на сайті університету, зі списокм ресурсів, посиланнями й описом, а також прикладом використання й інструкцією;

• модернізації ІТ інфраструктури

1. створити куточок для проведення викладачами онлайн занять (фон, хороша камера, хороша гарнітура, графічний планшет). Це рекомендація суто для кафедри, щоб вони могли в себе на кафедрі проводити заняття, записувати відео, при цьому не їхати чи йти в інше місце з цією метою, а також не чекати поки викладачі інших кафедр проведуть свої заняття, а одразу на своєму робочому місці могли зробити це;
2. купити ліцензійне програмне забезпечення для відеомотнажу, щоб створювати онлайн лекції. Наприклад SonyVegas Pro, тому що це зручний відеомонтажер для людей, які не займаються цим професійно, з його допомоггою можна швидко монтувати відео, легко навчитися, багато освітнього матеріалу у вільному доступі щодо використання. Також, провести курс з користування чи створити серію навчальних відео для викладачів;
3. Електронні курси. Оскільки не всі електронні курси є сертифікованими, то стимулювати виклаадчів до проходження сертифікації. Також, важливим є доступ студентів до курсів аж до кінця навчання, адже вони можуть у будь-який момент зайти й освіжити свою пам'ять, а коли курси відключають, то це більше не можливо (для групи ПВШм-1-20 відключили курс "Інтернетика", де студенти прикріплювали посилання на свої роботи, швидко могли знайти їх через курс, освіжити пам'ять теоретичним матеріалом, після відключенню курсу. багато з них відчули нестачу цього курсу. Також, убачаємо важливим попередження студентів про відключення від курсів заздалегідь, щоб вони встигли скопіювати всю важливу для них інформацію.

• формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів закладу/установи

1. створення й проведення курсів з підвищення кваліфікації цифрової компетентності викладачів. Наприклад, спираючись на опитування, актуальною темою такого курсу буде "використання ІКТ для роботи з студентами з особливими освітніми потреами";
2. пошук і співпраця з іншими організаторами курсів з підвищення цифрової компетентності викладачів: передбачає моніторинг заходів з підвищення ЦК викладачів: конференції, тренінги, лекції, семінари, круглі столи, практикуми, проєкти й подача заявок для участі. Дуже важливим є звіт викладачів, що взяли участь для інших викладачів, які не змогли приєднатися. Це можна зробити в будь-якій зручній формі: чаювання, лист, відео, стаття, пости в соціальних мережах, пости на сайті кафедри з відгук викладача й основними положеннями заходу, про які дізнався викладач і які цікаві лайфхаки отримав;;
3. участь у конкурсах\конференціях\семінарах\тренінгах тощо з формування цифрової компетентності викладачів: можна створити власні заходи й запросити представників інших структурних підрозділів, а також інших університетів, а можна брати участь у заходах інших університетів і структурних підрозділів;
4. створення, проведення й аналіз опитування студентів щодо їхніх ідей застосування ІКТ в освіті. Наприклад, створюємо опитування в гугл-формі, де студенти можуть оцінити рівень застосування ІКТ на цей момент і написати власні думки у питанні з відкритою відповіді. Наприклад, студент відкрив для себе якийсь ресурс, у нього з'явилася ідея як використати його на предметі "дидактика";
5. створення анонімної скриньки для побажань\критики\ідей студентів стосовно використання ІКТ в освіті, а також ЦК викладачів. Це може бути реальна скринька матеріальна, яка висітиме в унівреситеті й туди можна кидати папірці з ідеями, критикою, тощо. Також. можна створити анонімну гугл-форму з одним питанням з відкритою відповіддю. Студенти в будь-який момент можуть зайти туди й написати те, що спало їм на думку.;
6. Створити й запровадити графік зйомок навчальних відео для заповнення електронних курсів викладачів і просвіти суспільства. Кожен викладач знімає відео відповідно до свого предмета. Також, виклаадчі можуть знімати відео своїх занять для обміну досвідом з колегами у використанні ІКТ в освіті;
7. розробка діагностичного інструментарію для перевірки ефективності розроблених занять з використанням ІКТ: критерії, показники. рівні, які визначають ефективність. Наприклад, рівні (низький, достатній, високий), критерії (активізація пізнавальної діяльності), показники (низький– увагу студентів не стимулюють ніяким способом, вони відволікаються, не беруть активної участі в обговоренні тощо) ;
8. розробка діагностичного інструментарію для перевірки володіння викладачами ІКТ: критерії, показники. рівні, які визначають ІКТ компетентність. Наприклад, рівні (репродуктивний, достатній, творчий), критерії (уміння застосовувати ІКТ на парах), показники (творчий– уміння використовувати ІКТ не за прямим призначенням, адаптувати навчальний матеріал до різноформатних ІКТ. Наприклад, створювати електронні підручники за допомогою TelegramBot) ;