Відмінності між версіями «Наємець»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| − | + | Наємець-це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді. | |
Синоніми: | Синоніми: | ||
- найнятий робітник; | - найнятий робітник; | ||
- кріпак; | - кріпак; | ||
- наймит. | - наймит. | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
| − | |||
[http://hrinchenko.com/ '''Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО''' ] <br /> | [http://hrinchenko.com/ '''Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО''' ] <br /> | ||
| Рядок 20: | Рядок 18: | ||
'''Нає́мець -мця''', ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби. | '''Нає́мець -мця''', ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби. | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' ] <br /> | ||
| + | '''НА́ЙМИТ''', а, чол. | ||
| + | 1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Марко Вовчок, I, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар'яна Поляруша (Михайло Стельмах, I, 1962, 26); * У порівняннях. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей... (Панас Мирний, IV, 1955, 42). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Тарас Шевченко, I, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка в втіленням всього косного, агресивного і кровожерливого?! (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 11). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c2/Franske_landarbejdere_i_hulvej.jpg Педер Северін Крейєр, «Французькі наймити», 1879 рік] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| Рядок 35: | Рядок 33: | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA Найманий робітник] | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA Найманий робітник] | ||
| − | + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Наймит_(фільм) Наймит(фільм)] | |
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 14:19, 9 листопада 2021
Наємець-це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді. Синоніми: - найнятий робітник; - кріпак; - наймит.
Сучасні словники
Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. Cм. найомець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Нає́мець -мця, ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НА́ЙМИТ, а, чол.
1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Марко Вовчок, I, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар'яна Поляруша (Михайло Стельмах, I, 1962, 26); * У порівняннях. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей... (Панас Мирний, IV, 1955, 42).
2. перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Тарас Шевченко, I, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка в втіленням всього косного, агресивного і кровожерливого?! (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 11).
Ілюстрації
Педер Северін Крейєр, «Французькі наймити», 1879 рік
