Відмінності між версіями «Тусан»
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua/s/stusan Словник української мови ]=== | + | ===[http://sum.in.ua/s/stusan Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
СТУСА́Н, а, чол. — удар кулаком. Кулаки посипались на його плечі; супроводжений стусанами.., він.. взяв на плечі свій мішок з начинням (Іван Франко, I, 1955, 228); Таки дісталося Свербивусові кілька стусанів, але він розмахнувся навідліг, і кільце розступилося (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 46); Малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (Іван Багмут, Опов., 1959, 12); | СТУСА́Н, а, чол. — удар кулаком. Кулаки посипались на його плечі; супроводжений стусанами.., він.. взяв на плечі свій мішок з начинням (Іван Франко, I, 1955, 228); Таки дісталося Свербивусові кілька стусанів, але він розмахнувся навідліг, і кільце розступилося (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 46); Малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (Іван Багмут, Опов., 1959, 12); | ||
// Різкий удар ногою, коліном. З розгону вскочивши до камери, я спіткнувся і впав.. Підвестись допомагає мені дужий стусан ногою (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 105). | // Різкий удар ногою, коліном. З розгону вскочивши до камери, я спіткнувся і впав.. Підвестись допомагає мені дужий стусан ногою (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 105). | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
* Місцевий: на/у стусані на/у стусанах | * Місцевий: на/у стусані на/у стусанах | ||
* Кличний: стусане стусани | * Кличний: стусане стусани | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361661.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | СТУСАН | ||
| + | |||
| + | відва́жити / відва́жувати бе́беха (стусана́) кому. Ударити кого-небудь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? (Сл. Б. Грінченка); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб). | ||
| + | |||
| + | дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка. Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О. Стороженко); На вулиці хлопцеві дали буханів і прогнали геть (З усн. мови); Бурчисько й Скубло підвели бідолаху. Під бік штурханів йому трохи дали (Л. Первомайський). дава́ти / да́ти стусана́. Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу (П. Колесник). | ||
| + | |||
| + | діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко). | ||
| + | |||
| + | скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без додатка. Бути побитим. — Воно то — нічого гріха таїть — гульвіса .. Лупив німоту і драв, та .. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський). скуштува́ти стусана́ й духопе́лика. Не на те примостила її (Катрю) доля там (у панському дворі), щоб на волі рости, .. а щоб скуштувати стусана й духопелика від кожного, в кого сверблять руки (Панас Мирний). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:Стусан.jpg|x140px]] [[Зображення:Стусан2.jpg|x240px]] | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC Стусан] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:45, 9 листопада 2021
Тусан, -на, м. = Стусан. Дати тусана. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТУСА́Н, а, чол. — удар кулаком. Кулаки посипались на його плечі; супроводжений стусанами.., він.. взяв на плечі свій мішок з начинням (Іван Франко, I, 1955, 228); Таки дісталося Свербивусові кілька стусанів, але він розмахнувся навідліг, і кільце розступилося (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 46); Малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (Іван Багмут, Опов., 1959, 12); // Різкий удар ногою, коліном. З розгону вскочивши до камери, я спіткнувся і впав.. Підвестись допомагає мені дужий стусан ногою (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 105).
- ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
- Називний: стусан стусани
- Родовий: стусана стусанів
- Давальний: стусанові, стусану стусанам
- Знахідний: стусан стусани
- Орудний: стусаном стусанами
- Місцевий: на/у стусані на/у стусанах
- Кличний: стусане стусани
Фразеологічний словник української мови
СТУСАН
відва́жити / відва́жувати бе́беха (стусана́) кому. Ударити кого-небудь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? (Сл. Б. Грінченка); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб).
дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка. Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О. Стороженко); На вулиці хлопцеві дали буханів і прогнали геть (З усн. мови); Бурчисько й Скубло підвели бідолаху. Під бік штурханів йому трохи дали (Л. Первомайський). дава́ти / да́ти стусана́. Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу (П. Колесник).
діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко).
скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без додатка. Бути побитим. — Воно то — нічого гріха таїть — гульвіса .. Лупив німоту і драв, та .. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський). скуштува́ти стусана́ й духопе́лика. Не на те примостила її (Катрю) доля там (у панському дворі), щоб на волі рости, .. а щоб скуштувати стусана й духопелика від кожного, в кого сверблять руки (Панас Мирний).
