Відмінності між версіями «Місток»
(Створена сторінка: '''Місто́к, містка́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''міст. '''Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (ду...) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Місто́к, містка́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''міст. '''Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179. | '''Місто́к, містка́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''міст. '''Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179. | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/mistok] Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 1. ''Зменш. до міст'' 1—3. ''— Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити'' (Українські народні ліричні пісні, 1958, 167); ''— Чом не справите місток? Це ж бо діло ваше! — Та немає вказівок! — Голова нам каже'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 285); По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 96); * У порівняннях. [Антей:] ''Хто ж то перейшов по нас, як по містках, до храму слави всесвітньої?'' (Леся Українка, III, 1952, 439); ''Ця думка міцно засіла в Тасиній голові, як єдиний вихід з становища, як рятівний круг, як місток у майбутнє'' (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 221). | ||
| + | |||
| + | 2. '''Містки стелити до кого''' — шукати шляхів до зближення з кимось. ''Галина йому не сподобалась, бо мовчазна й на вдачу горда. Тоді почав до Світлани Підігрітої містки стелити'' (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 264); Місток (містки) спалити див. спалити. | ||
| + | 2. Підмосток для командування на кораблях, машинах і т. ін. для спостереження за ким-, чим-небудь. ''Боцман Смола.. пильно стежив за командирським містком, ждучи наказу'' (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 15); Площадка (місток) керування розміщена над входом у приймальну камеру молотарки (Зернові комбайни, 1957, 82) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mistok_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mistok_2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mistok_3.jpeg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 17:30, 1 грудня 2016
Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179.
Зміст
Сучасні словники
[1] Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Зменш. до міст 1—3. — Як ти хочеш, дівчинонько, щоб тебе любити, Зроби місток через ярок, щоб добре ходити (Українські народні ліричні пісні, 1958, 167); — Чом не справите місток? Це ж бо діло ваше! — Та немає вказівок! — Голова нам каже (Степан Олійник, Вибр., 1959, 285); По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 96); * У порівняннях. [Антей:] Хто ж то перейшов по нас, як по містках, до храму слави всесвітньої? (Леся Українка, III, 1952, 439); Ця думка міцно засіла в Тасиній голові, як єдиний вихід з становища, як рятівний круг, як місток у майбутнє (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 221).
2. Містки стелити до кого — шукати шляхів до зближення з кимось. Галина йому не сподобалась, бо мовчазна й на вдачу горда. Тоді почав до Світлани Підігрітої містки стелити (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 264); Місток (містки) спалити див. спалити. 2. Підмосток для командування на кораблях, машинах і т. ін. для спостереження за ким-, чим-небудь. Боцман Смола.. пильно стежив за командирським містком, ждучи наказу (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 15); Площадка (місток) керування розміщена над входом у приймальну камеру молотарки (Зернові комбайни, 1957, 82)
Ілюстрації
|
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
