Відмінності між версіями «Мінятися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Міня́тися, -ня́юся, -єшся, '''''гл. ''Мѣняться, обмѣниваться. ''Кайданами міняються, правдою ...)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Міня́тися, -ня́юся, -єшся, '''''гл. ''Мѣняться, обмѣниваться. ''Кайданами міняються, правдою торгують. ''Шевч. 210.  
+
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
 
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 
 +
===== Словник Грінченка =====
 +
 
 +
'''Міня́тися, -ня́юся, -єшся, '''''гл. ''Мѣняться, обмѣниваться. ''Кайданами міняються, правдою торгують. ''Шевч. 210.
 +
 
 +
===== Академічний тлумачний словник (1970—1980) =====
 +
 
 +
'''МІНЯТИСЯ''', яюся, яєшся, недок.
 +
 
 +
1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз.. телицю-ялівку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 513);
 +
//  перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Леся Українка, III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).
 +
 
 +
2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає, пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).
 +
 
 +
3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Степан Васильченко, I, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 4);
 +
//  Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Олександр Довженко, I, 1958, 36).
 +
 
 +
 
 +
===== Словник української мови: в 11 тт.  =====
 +
 
 +
'''МІНЯ́ТИСЯ''', я́юся, я́єшся, недок.
 +
 
 +
1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Н.-Лев., II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до тога, що привіз.. телицю-ялівку (Тют., Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Л. Укр., III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).
 +
 
 +
2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Гончар, II, 1959, 265).
 +
 
 +
3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Вас., І, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Довж., І, 1958, 36).
 +
 
 +
===== Словник фразеологізмів =====
 +
 
 +
поміня́тися / '''міня́тися''' ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич).
 +
 
 +
===== Словник синонімів =====
 +
 
 +
'''ЗМІ́НЮВАТИСЯ''' (ставати іншим, інакшим) — Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник);
 +
 
 +
'''ЗМІНЯ́ТИСЯ''' —  Його погляд увесь час змінявся : очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький);
 +
 
 +
'''МІНЯ́ТИСЯ''', '''МІНИ́ТИСЯ''' рідше — - Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало);
 +
 
 +
'''ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ''' — - Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович);
 +
 
 +
'''ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ''' — Маруся не одмінилася - тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок);
 +
 
 +
'''ВІДМІНЯ́ТИСЯ''' — Ця заповідь ніколи не відмінялася.
 +
 
 +
'''ВІДМІ́НЮВАТИСЯ''' — Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється.
 +
 
 +
'''ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ''' — Щоб привернути увагу протилежної статі, кити починають перевертатися у воді, випускати фонтани й видавати дивні звуки, гордовито демонструючи свої хвости.
 +
 
 +
'''ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ''' — Але перероджуватися потрібно.
 +
 
 +
'''ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ''' — Перешиковуватися із пар у четвірки, розходитися парами праворуч-ліворуч.
 +
 
 +
'''ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ''' розм. — Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).
 +
 
 +
'''ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ''' розм. рідше, '''ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ''' книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання) — Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти.
 +
 
 +
'''ПЕРЕРОСТА́ТИ''' — У процесі життя слова набувають здатності «переростати» у нові значення.
 +
 
 +
===== Словник відмінків =====
 +
 +
<gallery>
 +
Файл:Рисунок1488д.png
 +
</gallery>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:132933008_w200_h200_spread_300x268.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cyc0LXeW8AEzCVA.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:r300x423.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:book228.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
[https://znaj.ua/show-business/minyayu-zhinku-silskyj-glamur-geroyini-rozlyutyv-ukrayinciv Міняю Жінку]
 +
 
 +
[https://www.youtube.com/watch?v=Nu9LUtjP9nc Обмін полоненими]
 +
 
 +
[https://24tv.ua/youtuberolik_pokazuye_yak_zminyuyetsya_lyudina_protyagom_100_rokiv_n256874 Як змінюється людина протягом 100 років]
 +
 
 +
[https://www.youtube.com/watch?v=ZNK3iy96ipY Як макіяж міняє зовнішність]
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
* Словник синонімів
 +
 
 +
* Словник української мови: в 11 томах
 +
 
 +
* Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
 
 +
* Словник Грінченка
 +
 
 +
* Словник відмінків
 +
 
 +
* Словник фразеологічних синонімів
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
* [https://sum.in.ua/s/minjatysja Академічний тлумачний словник української мови]
 +
 
 +
* [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник української мови]
 +
 
 +
* [https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28519-minjatysja.html Словник Грінченка]
 +
 
 +
* [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник відмінків]
 +
 
 +
* [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник синонімів]
 +
 
 +
* [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник фразеологізмів]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Мі]]
 
[[Категорія:Мі]]

Поточна версія на 12:27, 16 жовтня 2018


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Грінченка

Міня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують. Шевч. 210.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз.. телицю-ялівку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Леся Українка, III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).

2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає, пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).

3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Степан Васильченко, I, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Олександр Довженко, I, 1958, 36).


Словник української мови: в 11 тт.

МІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.

1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Н.-Лев., II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до тога, що привіз.. телицю-ялівку (Тют., Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Л. Укр., III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).

2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Гончар, II, 1959, 265).

3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Вас., І, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Довж., І, 1958, 36).

Словник фразеологізмів

поміня́тися / міня́тися ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич).

Словник синонімів

ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим) — Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник);

ЗМІНЯ́ТИСЯ — Його погляд увесь час змінявся : очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький);

МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше — - Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало);

ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ — - Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович);

ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ — Маруся не одмінилася - тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок);

ВІДМІНЯ́ТИСЯ — Ця заповідь ніколи не відмінялася.

ВІДМІ́НЮВАТИСЯ — Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється.

ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ — Щоб привернути увагу протилежної статі, кити починають перевертатися у воді, випускати фонтани й видавати дивні звуки, гордовито демонструючи свої хвости.

ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ — Але перероджуватися потрібно.

ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ — Перешиковуватися із пар у четвірки, розходитися парами праворуч-ліворуч.

ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм. — Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).

ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання) — Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти.

ПЕРЕРОСТА́ТИ — У процесі життя слова набувають здатності «переростати» у нові значення.

Словник відмінків



Ілюстрації

132933008 w200 h200 spread 300x268.png Cyc0LXeW8AEzCVA.jpeg R300x423.jpg Book228.jpg

Медіа

Міняю Жінку

Обмін полоненими

Як змінюється людина протягом 100 років

Як макіяж міняє зовнішність

Джерела та література

  • Словник синонімів
  • Словник української мови: в 11 томах
  • Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  • Словник Грінченка
  • Словник відмінків
  • Словник фразеологічних синонімів

Зовнішні посилання