Відмінності між версіями «Міна»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Міна, -ни, '''''ж. ''1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. ''Єдному міна шовкова хустка, другому міна золоти...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Міна, -ни, '''''ж. ''1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. ''Єдному міна шовкова хустка, другому міна золотий перстень, третьому міна сама молода. ''Чуб. III. 300.  
 
'''Міна, -ни, '''''ж. ''1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. ''Єдному міна шовкова хустка, другому міна золотий перстень, третьому міна сама молода. ''Чуб. III. 300.  
 
[[Категорія:Мі]]
 
[[Категорія:Мі]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/Mina Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''МІНА''', и, жін.
 +
 +
1. Вираз обличчя.
 +
 +
Роблю байдужу міну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418); На все те гляділа Шарлота й заховувала дуже поважну міну (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); — Звідки ви, власне, взялися тут, пане поручику? — Про це саме й я хотів спитати, — мовив поручик з невиразною міною (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 58).
 +
 +
♦ Робити добру (веселу) міну при недобрій (поганій) грі — ховати незадоволення за зовнішнім спокоєм, веселістю. Не вішати носа, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі, — на таке здатний не всякий (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 225).
 +
 +
'''МІНА 2''', и, жін.
 +
 +
1. Особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. ін.
 +
 +
Щоночі сапери виповзали з окопів, закладаючи міни там, де могли прорватись ворожі танки (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 174).
 +
 +
2. Снаряди, призначені для стрільби з мінометів.
 +
 +
Крутизна траєкторії мін в горах виявилась особливо цінною (Олесь Гончар, III, 1959, 113); Перша міна розірвалась біля порога будинку, друга і третя — на горищі (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 23).
 +
 +
3. Те саме, що торпеда.
 +
 +
Дуже капризна річ плавуча міна, — кажуть матроси (Юрій Яновський, II, 1958, 33).
 +
 +
'''МІНА 3''', и, жін.
 +
 +
договір міни — договір про обмін майна.
 +
 +
За договором міни провадиться між сторонами обмін одного майна на інше (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 38).
 +
 +
'''МІНА 4''', и, жін.
 +
 +
1. У стародавній Греції — грошова одиниця, також відповідна їй монета.
 +
2. У сучасній і стародавній Греції, а також на стародавньому Сході — міра ваги, що дорівнює 1,5 кг.
 +
 +
'''МІНА 5''', и, жін.
 +
 +
Стрижень олівця.
 +
 +
Стрижень олівця (міна) виготовляється із здрібненого графіту і повинен бути насичено чорного кольору (Шкільна гігієна, 1954, 247).
 +
 +
'''МІНА 6''', и, жін.
 +
 +
Підземний хід, підземна галерея або ніша в копальні, в льоху, а також інші ходи в чому-небудь.
 +
 +
А дома та баба мала таку міну (такий підкоп попід землею, наче погріб), а в тій міні міцне вино (Українські народні казки, легенди.., 1957, 133); Сніг такий глибокий випав, що позаносило хати ущерть з димарями; мусили з хати прорубувать міни і амбразури (Збірник про Кропивницького, 1955, 19); Гусінь пошкоджує молоді, ще не розвинені листки в середині розетки, робить ходи (міни) в черешках і вгризається в головку коренеплода (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 177).
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53404/116363.html Орфографічний словник української мови]===
 +
мі́на 1
 +
іменник жіночого роду
 +
на обличчі
 +
 +
мі́на 2
 +
іменник жіночого роду
 +
снаряд
 +
 +
мі́на 3
 +
іменник жіночого роду
 +
обмін
 +
 +
мі́на 4
 +
іменник жіночого роду
 +
старовинна грошова одиниця; міра ваги
 +
 +
мі́на 5
 +
іменник жіночого роду
 +
стрижень олівця
 +
 +
мі́на 6
 +
іменник жіночого роду
 +
підземний хід
 +
===[http://slovopedia.org.ua/41/53404/267782.html Словник синонімів Караванського]===
 +
 +
'''МІНА'''
 +
1. (обличчя) вираз, неґ. гримаса;
 +
2. (вибухуща) бомба, фугас; (плавуча) торпеда;
 +
3. (підземний хід) катакомба;
 +
4. ІСТ. обмін, міньба.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/47/53404/324592.html Українсько-російський словник]===
 +
 +
МІНА
 +
 +
I (выражение лица) мина
 +
 +
II юр.; эк.  мена, обмен
 +
 +
III воен. мина
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
 +
http://saper.isnet.ru/mines/tm-57-1.jpg
 +
https://icdn.lenta.ru/images/0000/0131/000001311354/pic_1358617427.jpg
 +
http://i2.guns.ru/forums/icons/forum_pictures/001146/1146291.jpg
 +
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Mina_Antiochus_of_Syria.PNG/177px-Mina_Antiochus_of_Syria.PNG
 +
|}
 +
 +
==Див. також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%96%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0 Протипіхотна міна]
 +
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B0_(%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0) Міна (військова справа)]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://slovopedia.org.ua/ Словопедія]===
 +
===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 +
[[Категорія:Ві]]

Поточна версія на 20:58, 24 жовтня 2017

Міна, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна шовкова хустка, другому міна золотий перстень, третьому міна сама молода. Чуб. III. 300.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІНА, и, жін. 

1. Вираз обличчя.

Роблю байдужу міну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418); На все те гляділа Шарлота й заховувала дуже поважну міну (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); — Звідки ви, власне, взялися тут, пане поручику? — Про це саме й я хотів спитати, — мовив поручик з невиразною міною (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 58).

♦ Робити добру (веселу) міну при недобрій (поганій) грі — ховати незадоволення за зовнішнім спокоєм, веселістю. Не вішати носа, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі, — на таке здатний не всякий (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 225).

МІНА 2, и, жін. 

1. Особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. ін.

Щоночі сапери виповзали з окопів, закладаючи міни там, де могли прорватись ворожі танки (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 174). 

2. Снаряди, призначені для стрільби з мінометів.

Крутизна траєкторії мін в горах виявилась особливо цінною (Олесь Гончар, III, 1959, 113); Перша міна розірвалась біля порога будинку, друга і третя — на горищі (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 23). 

3. Те саме, що торпеда.

Дуже капризна річ плавуча міна, — кажуть матроси (Юрій Яновський, II, 1958, 33).

МІНА 3, и, жін. 

договір міни — договір про обмін майна.

За договором міни провадиться між сторонами обмін одного майна на інше (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 38).

МІНА 4, и, жін. 

1. У стародавній Греції — грошова одиниця, також відповідна їй монета.
2. У сучасній і стародавній Греції, а також на стародавньому Сході — міра ваги, що дорівнює 1,5 кг.

МІНА 5, и, жін. 

Стрижень олівця.

Стрижень олівця (міна) виготовляється із здрібненого графіту і повинен бути насичено чорного кольору (Шкільна гігієна, 1954, 247).

МІНА 6, и, жін. 

Підземний хід, підземна галерея або ніша в копальні, в льоху, а також інші ходи в чому-небудь.

А дома та баба мала таку міну (такий підкоп попід землею, наче погріб), а в тій міні міцне вино (Українські народні казки, легенди.., 1957, 133); Сніг такий глибокий випав, що позаносило хати ущерть з димарями; мусили з хати прорубувать міни і амбразури (Збірник про Кропивницького, 1955, 19); Гусінь пошкоджує молоді, ще не розвинені листки в середині розетки, робить ходи (міни) в черешках і вгризається в головку коренеплода (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 177).

Орфографічний словник української мови

мі́на 1 іменник жіночого роду на обличчі

мі́на 2 іменник жіночого роду снаряд

мі́на 3 іменник жіночого роду обмін

мі́на 4 іменник жіночого роду старовинна грошова одиниця; міра ваги

мі́на 5 іменник жіночого роду стрижень олівця

мі́на 6 іменник жіночого роду підземний хід

Словник синонімів Караванського

МІНА 1. (обличчя) вираз, неґ. гримаса; 2. (вибухуща) бомба, фугас; (плавуча) торпеда; 3. (підземний хід) катакомба; 4. ІСТ. обмін, міньба.

Українсько-російський словник

МІНА

I (выражение лица) мина

II юр.; эк. мена, обмен

III воен. мина

Ілюстрації

tm-57-1.jpg pic_1358617427.jpg 1146291.jpg 177px-Mina_Antiochus_of_Syria.PNG

Див. також

Протипіхотна міна

Міна (військова справа)

Зовнішні посилання

Словопедія

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Міна&oldid=168543