Відмінності між версіями «Злишок»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Зли́шок, -шку, '''''м. ''Излишекъ. ''Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. ''Кв. II. 13. ''Будуть злишки убогшому подаси. ''Г. Барв. 428. | + | '''Зли́шок, -шку, ''''' ЗЛИШОК=ЗА́ЛИШОК м. ''Излишекъ. ''Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. ''Кв. II. 13. ''Будуть злишки убогшому подаси. ''Г. Барв. 428. |
[[Категорія:Зл]] | [[Категорія:Зл]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | |||
| + | ЗЛИШОК=ЗА́ЛИШОК, шка, ч. (мн. за́лишки, ів). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Значення в інших словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Те, що лишилось невитраченим, невикористаним; рештки чого-небудь. На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181); Він поспішив на роботу, а повернувшися після зміни додому, начистив картоплі, знайшов залишки крупи, зварив юшку і сів обідати (Іван Сенченко, Опов., 1959, 50). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. перев. мн. Те, що уціліло, збереглося від руйнування. І коли розвідувачі побачили раптом химерні кучугури каміння й залишки порослих мохом стіп, вони здивовано зупинилися (Олесь Донченко, II, 1956, 61); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 287); | ||
| + | // Сліди того, що минуло, зникло. Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп'ячого (Іван Микитенко, I, 1957, 436); Ранковий легесенький вітер розганяв залишки туману (Вадим Собко, Біле цолум'я, 1952, 81). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 3. перев. одн. Те, що лишається після хімічної реакції, виробничого процесу і т. ін. Водний залишок, або гідроксил, утворюється, якщо від молекули води відняти один атом водню (Загальна хімія, 1955, 60). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 4. тільки одн. Зайва частина чого-небудь; лишок; запас. Зложимося, скільки у кого є грошей, щоб можна було купити четвертів [четвертей зерна] — на малу міру — сот зо три з залишком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 127); Мене ж авансуйте та дайте прогонні Копійку на милю земної орбіти, Щоб стало з залишком на місяць летіти... (Володимир Самійленко, I, 1958, 223). | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Поточна версія на 20:25, 18 жовтня 2021
Зли́шок, -шку, ЗЛИШОК=ЗА́ЛИШОК м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Кв. II. 13. Будуть злишки убогшому подаси. Г. Барв. 428.
Зміст
Сучасні словники
ЗЛИШОК=ЗА́ЛИШОК, шка, ч. (мн. за́лишки, ів).
Значення в інших словниках
1. Те, що лишилось невитраченим, невикористаним; рештки чого-небудь. На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181); Він поспішив на роботу, а повернувшися після зміни додому, начистив картоплі, знайшов залишки крупи, зварив юшку і сів обідати (Іван Сенченко, Опов., 1959, 50).
2. перев. мн. Те, що уціліло, збереглося від руйнування. І коли розвідувачі побачили раптом химерні кучугури каміння й залишки порослих мохом стіп, вони здивовано зупинилися (Олесь Донченко, II, 1956, 61); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 287);
// Сліди того, що минуло, зникло. Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп'ячого (Іван Микитенко, I, 1957, 436); Ранковий легесенький вітер розганяв залишки туману (Вадим Собко, Біле цолум'я, 1952, 81).
3. перев. одн. Те, що лишається після хімічної реакції, виробничого процесу і т. ін. Водний залишок, або гідроксил, утворюється, якщо від молекули води відняти один атом водню (Загальна хімія, 1955, 60).
4. тільки одн. Зайва частина чого-небудь; лишок; запас. Зложимося, скільки у кого є грошей, щоб можна було купити четвертів [четвертей зерна] — на малу міру — сот зо три з залишком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 127); Мене ж авансуйте та дайте прогонні Копійку на милю земної орбіти, Щоб стало з залишком на місяць летіти... (Володимир Самійленко, I, 1958, 223).
Ілюстрації
|
|
|
|
