Відмінності між версіями «Митець»
(Створена сторінка: '''Ми́те́ць, -тця́, '''''м. ''= '''Метець. '''''Рибалонька, митець усе в воді ловити. ''Греб. 369. ''Хлоп...) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Ми́те́ць, -тця́, '''''м. ''= '''Метець. '''''Рибалонька, митець усе в воді ловити. ''Греб. 369. ''Хлопець ручий і на всі вигадки митець. ''Св. Л. 159. | '''Ми́те́ць, -тця́, '''''м. ''= '''Метець. '''''Рибалонька, митець усе в воді ловити. ''Греб. 369. ''Хлопець ручий і на всі вигадки митець. ''Св. Л. 159. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Митець (заст. мистець, англ. artist, нім. künstler, пол. artysta, чеськ. umělec) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [1]. | ||
| + | Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), котрий талановито використовує у своїй творчості художні засоби. аідомарст . | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/mytecj Словник української мови]=== | ||
| + | |||
| + | 1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75). | ||
| + | |||
| + | 2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 720. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5104605-R3L8T8D-600-1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_0377.JPG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:004_bodnarchuk_vystavka_stanchak.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Художник,_Ростов-на-Дону.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C Митець - Матеріал з Вікіпедії] | ||
| + | |||
| + | 2. [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C Митець - Матеріали з Викисловаря] | ||
| + | |||
| + | 3. [http://sum.in.ua/s/mytecj Словник української мови] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
Поточна версія на 14:09, 1 грудня 2013
Зміст
Словник Грінченка
Ми́те́ць, -тця́, м. = Метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Греб. 369. Хлопець ручий і на всі вигадки митець. Св. Л. 159.
Сучасні словники
Митець (заст. мистець, англ. artist, нім. künstler, пол. artysta, чеськ. umělec) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [1]. Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), котрий талановито використовує у своїй творчості художні засоби. аідомарст .
Словник української мови
1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).
2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 720.
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
1. Митець - Матеріал з Вікіпедії
