Відмінності між версіями «Мирянин»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Миряни́н, -на, '''''м. ''Мирянинъ. ''Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. ''Ном. № 13723. ...)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Миряни́н, -на, '''''м. ''Мирянинъ. ''Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. ''Ном. № 13723. ''Усякому мирянину по семеро жидовинів. ''Ном. № 900.  
 
'''Миряни́н, -на, '''''м. ''Мирянинъ. ''Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. ''Ном. № 13723. ''Усякому мирянину по семеро жидовинів. ''Ном. № 900.  
 
[[Категорія:Ми]]
 
[[Категорія:Ми]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
МИРЯ́НИ, рян, мн. (одн. мирянин, а, чол.; мирянка, и, жін.), заст.
 +
 +
Люди, що живуть у миру (див. мир 2 4), не мають духовного звання і не належать до духовного сану. Були [у пеклі] і штатські, і воєнні. Були і панські, і казенні, Були миряни і попи (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Андрій увійшов до костьолу. Ченці, ксьондзи й миряни стояли навколішках і молилися (Олександр Довженко, I, 1958, 244); [Мотря:] За кого ти їх [свічок] так багато ставляла? [Хведоска:] За рід і за мир хрещений. [Мотря:] А за того ж мирянина скільки? (Марко Кропивницький, II, 1958, 7); [Василь:] Ти завжди видавала з себе більше мирянку, ніж черницю, тебе життя тягло до себе (Панас Мирний, V, 1955, 99).
 +
 +
Члени сільської громади, миру (див. мир 2 3); селяни. — Не тичу свого носа на волосні або сільські сходи, де миряни радяться про свої громадські діла (Панас Мирний, IV, 1955, 351); Чекаючи, доки миряни вщухнуть, Хлопєшка недбало відставив ногу, відпустив губу, наче ось-ось хотів плюнути (Олесь Гончар, II, 1959, 16).
 +
 +
(тільки мн.) Люди (у 4 знач.). — Ґвалт, миряни, що це з нами! Вилупіть лиш баньки! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 69); Один [лірник] сліпий, другий кривий, А третій горбатий. Йшли в Суботов про Богдана Мирянам співати (Тарас Шевченко, I, 1951, 304); Поставили [у Дем'яна] на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155).
 +
 +
                                                                                      Академічний тлумачний словник
 +
 +
Миря́нин (мн. миря́ни; грец. λαϊκός) — послідовник релігійного культу, який не є священиком або монахом, той, хто живе світським життям.
 +
                                                                                        Вікіпедія
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миряни 2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миряни 3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|jDeGJgEikew}}
 +
==Див. також==
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD Миряни]
 +
*[http://www.laityugcc.org.ua/lay-formation/articles/xto-taki-mirjani.html Хто такі миряни]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 09:46, 23 листопада 2018

Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.

Сучасні словники

МИРЯ́НИ, рян, мн. (одн. мирянин, а, чол.; мирянка, и, жін.), заст.

Люди, що живуть у миру (див. мир 2 4), не мають духовного звання і не належать до духовного сану. Були [у пеклі] і штатські, і воєнні. Були і панські, і казенні, Були миряни і попи (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Андрій увійшов до костьолу. Ченці, ксьондзи й миряни стояли навколішках і молилися (Олександр Довженко, I, 1958, 244); [Мотря:] За кого ти їх [свічок] так багато ставляла? [Хведоска:] За рід і за мир хрещений. [Мотря:] А за того ж мирянина скільки? (Марко Кропивницький, II, 1958, 7); [Василь:] Ти завжди видавала з себе більше мирянку, ніж черницю, тебе життя тягло до себе (Панас Мирний, V, 1955, 99).

Члени сільської громади, миру (див. мир 2 3); селяни. — Не тичу свого носа на волосні або сільські сходи, де миряни радяться про свої громадські діла (Панас Мирний, IV, 1955, 351); Чекаючи, доки миряни вщухнуть, Хлопєшка недбало відставив ногу, відпустив губу, наче ось-ось хотів плюнути (Олесь Гончар, II, 1959, 16).

(тільки мн.) Люди (у 4 знач.). — Ґвалт, миряни, що це з нами! Вилупіть лиш баньки! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 69); Один [лірник] сліпий, другий кривий, А третій горбатий. Йшли в Суботов про Богдана Мирянам співати (Тарас Шевченко, I, 1951, 304); Поставили [у Дем'яна] на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155).

                                                                                      Академічний тлумачний словник

Миря́нин (мн. миря́ни; грец. λαϊκός) — послідовник релігійного культу, який не є священиком або монахом, той, хто живе світським життям.

                                                                                       Вікіпедія

Ілюстрації

Миряни 2.jpg Миряни 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання