Відмінності між версіями «Минулий»
(Створена сторінка: '''Минулий, -а, -е. '''Прошедшій, минувшій. Категорія:Ми) |
(→Джерела) |
||
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Минулий, -а, -е. '''Прошедшій, минувшій. | '''Минулий, -а, -е. '''Прошедшій, минувшій. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | 1. Дієпр. акт. мин. ч. до минути 3. Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле (Панас Мирний, III, 1954, 296); Не зразу кинулись назустріч, таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність (Олександр Довженко, I, 1958, 327); Події давно минулих літ в уяві Михася постали, як живі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 182). | ||
+ | 2. у знач. прикм. Який минув, пройшов. Вернімось трохи назад та подивімся, чим жила й інтересувалась [цікавилась] галицька інтелігенція в 70-і роки минулого віку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу.. горять (Максим Рильський, I, 1960, 160); Як свідчать підсумки минулого навчального року, партійні організації республіки чимало зробили для поліпшення марксистсько-ленінської освіти комуністів і безпартійного активу (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1); | ||
+ | // Пов'язаний з часом, відрізком часу, який вже минув. Він знову почав розказувати про своє минуле життя в городі, багато прибріхуючи (Борис Грінченко, II, 1963, 270); Полинь росте на місцях минулих подій (Юрій Яновський, I, 1958, 104); | ||
+ | // Який жив раніше, колись. Саме напоєність думкою — одна з найхарактерніших рис творчості автора «Онєгіна», саме за це особливо любили його минулі покоління (Максим Рильський, III, 1956, 13); | ||
+ | // Який передував теперішньому; попередній. Про Заньковецьку в ролі моєї Люби я писала в минулому листі. Тепер повторю, що я дуже рада 3аньковецькій (Леся Українка, V, 1956, 229); О юні сили фатерлянда! Якщо минулі імперіалістичні війни нічому не навчили ваших батьків, прозріть хоч ви при світлі своїх палаючих будинків (Олександр Довженко, I, 1958, 360); Саме життя вже навчило.. цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії (Олесь Гончар, IV, 1960, 92). | ||
+ | ▲ Минулий час — дієслівна категорія, що означає дію, яка відбувалася до моменту висловлювання. | ||
+ | 3. у знач. ім. минуле, лого, сер. Час, який минув, пройшов, відійшов. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа.. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв'язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); В останні секунди свого віку він увесь тягнеться до нерозпізнаної грані майбутнього, .. бо все життя він жив майбутнім, не маючи нічого відрадного в минулому (Михайло Стельмах, II, 1962, 205); Ком | ||
+ | уністична партія учить, що радянська культура і література виникли, розвинулись і досягли розквіту на базі критично переробленої культурної спадщини минулого (Історія української літератури, I, 1954, 9); | ||
+ | // чиє. Події колишнього життя певної країни, народу, особи. — Дуже гарна книжка. І про минуле України в ній є (Андрій Головко, II, 1957, 270); [Аркадій:] Нехай ти залишаєш мене в таку хвилину, але на тепле слово від тебе — в ім'я нашого прекрасного минулого — я маю право... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 141). | ||
+ | Відходити (відійти) в минуле — переставати існувати; забуватися. «Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...» Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле оді йшли ті прокляті роки (Олесь Донченко, VI, 1957, 115); Жити минулим — зосереджувати свої думки, почуття на часі, подіях, що минули, пройшли. Вони минулим не живуть, Вони чогось від долі ждуть (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 355); На війні люди не можуть жити минулим. Події змінюються з казковою швидкістю (Рибак. Опов., 1949, 21); У минулому — раніше, колись. Входять сусіди, в минулому партизани: Іванов, Щербань, Максимов (Олександр Довженко, I, 1958, 114). | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | Переклад на англійська: | ||
+ | |||
+ | past | ||
+ | (advb, prep, noun, adjv ) | ||
+ | |||
+ | period of time that has already happened | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Минуле.png|міні]] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 23:40, 24 листопада 2015
Минулий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
Зміст
Сучасні словники
1. Дієпр. акт. мин. ч. до минути 3. Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле (Панас Мирний, III, 1954, 296); Не зразу кинулись назустріч, таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність (Олександр Довженко, I, 1958, 327); Події давно минулих літ в уяві Михася постали, як живі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 182). 2. у знач. прикм. Який минув, пройшов. Вернімось трохи назад та подивімся, чим жила й інтересувалась [цікавилась] галицька інтелігенція в 70-і роки минулого віку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу.. горять (Максим Рильський, I, 1960, 160); Як свідчать підсумки минулого навчального року, партійні організації республіки чимало зробили для поліпшення марксистсько-ленінської освіти комуністів і безпартійного активу (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1); // Пов'язаний з часом, відрізком часу, який вже минув. Він знову почав розказувати про своє минуле життя в городі, багато прибріхуючи (Борис Грінченко, II, 1963, 270); Полинь росте на місцях минулих подій (Юрій Яновський, I, 1958, 104); // Який жив раніше, колись. Саме напоєність думкою — одна з найхарактерніших рис творчості автора «Онєгіна», саме за це особливо любили його минулі покоління (Максим Рильський, III, 1956, 13); // Який передував теперішньому; попередній. Про Заньковецьку в ролі моєї Люби я писала в минулому листі. Тепер повторю, що я дуже рада 3аньковецькій (Леся Українка, V, 1956, 229); О юні сили фатерлянда! Якщо минулі імперіалістичні війни нічому не навчили ваших батьків, прозріть хоч ви при світлі своїх палаючих будинків (Олександр Довженко, I, 1958, 360); Саме життя вже навчило.. цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії (Олесь Гончар, IV, 1960, 92). ▲ Минулий час — дієслівна категорія, що означає дію, яка відбувалася до моменту висловлювання. 3. у знач. ім. минуле, лого, сер. Час, який минув, пройшов, відійшов. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа.. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв'язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); В останні секунди свого віку він увесь тягнеться до нерозпізнаної грані майбутнього, .. бо все життя він жив майбутнім, не маючи нічого відрадного в минулому (Михайло Стельмах, II, 1962, 205); Ком уністична партія учить, що радянська культура і література виникли, розвинулись і досягли розквіту на базі критично переробленої культурної спадщини минулого (Історія української літератури, I, 1954, 9); // чиє. Події колишнього життя певної країни, народу, особи. — Дуже гарна книжка. І про минуле України в ній є (Андрій Головко, II, 1957, 270); [Аркадій:] Нехай ти залишаєш мене в таку хвилину, але на тепле слово від тебе — в ім'я нашого прекрасного минулого — я маю право... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 141).
Відходити (відійти) в минуле — переставати існувати; забуватися. «Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...» Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле оді йшли ті прокляті роки (Олесь Донченко, VI, 1957, 115); Жити минулим — зосереджувати свої думки, почуття на часі, подіях, що минули, пройшли. Вони минулим не живуть, Вони чогось від долі ждуть (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 355); На війні люди не можуть жити минулим. Події змінюються з казковою швидкістю (Рибак. Опов., 1949, 21); У минулому — раніше, колись. Входять сусіди, в минулому партизани: Іванов, Щербань, Максимов (Олександр Довженко, I, 1958, 114).
Іноземні словники
Переклад на англійська:
past (advb, prep, noun, adjv )
period of time that has already happened