Відмінності між версіями «Метикуватий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Метикуватий, -а, -е. '''Замысловатый. Категорія:Ме) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Метикуватий, -а, -е. '''Замысловатый. | '''Метикуватий, -а, -е. '''Замысловатый. | ||
[[Категорія:Ме]] | [[Категорія:Ме]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ====Академічний тлумачний словник (1970—1980)==== | ||
| + | [https://sum.in.ua/s/metykuvatyj МЕТИКУВÁТИЙ], а, е, розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що [https://sum.in.ua/s/metykovanyj метикований]. Голови колгоспів — люди терті, метикуваті — одразу, уже по складу викликаних, відчули, якого характеру мас бути розмова (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 24); Його чіпкий, метикуватий від природи розум не знає втоми (Олесь Гончар, Новели, 1954, 137). | ||
| + | |||
| + | 2. Такий, над яким треба добре поміркувати. Метикувата задача. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Зображення: Метикуватий1.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення: Метикуватий2.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [[Метикувати]]. | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Академічний тлумачний словник української мови. Онлайн версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970–1980). | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [https://sum.in.ua/s/metykuvatyj Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
Поточна версія на 12:44, 18 квітня 2024
Метикуватий, -а, -е. Замысловатый.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МЕТИКУВÁТИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що метикований. Голови колгоспів — люди терті, метикуваті — одразу, уже по складу викликаних, відчули, якого характеру мас бути розмова (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 24); Його чіпкий, метикуватий від природи розум не знає втоми (Олесь Гончар, Новели, 1954, 137).
2. Такий, над яким треба добре поміркувати. Метикувата задача.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови. Онлайн версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970–1980).
