Відмінності між версіями «Мерщій»
(Створена сторінка: '''Мерщій, '''''нар. ''Скорѣй, поскорѣй. ''Діли мерщій! ''Кв. Ум. '''Мерще́нько. '''Чуб. VII. 576. [[Катег...) |
|||
(не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мерщій, '''''нар. ''Скорѣй, поскорѣй. ''Діли мерщій! ''Кв. Ум. '''Мерще́нько. '''Чуб. VII. 576. | '''Мерщій, '''''нар. ''Скорѣй, поскорѣй. ''Діли мерщій! ''Кв. Ум. '''Мерще́нько. '''Чуб. VII. 576. | ||
[[Категорія:Ме]] | [[Категорія:Ме]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | МЕРЩІЙ, присл. | ||
+ | |||
+ | 1. Якомога швидше, скоріше. — Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 215); — Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 125); | ||
+ | // Дуже швидко. Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Панас Мирний, III, 1954, 172); І смерчі звуків випряда Оскаженіла хуга; То крутиться мерщій труда Велична центрифуга (Микола Бажан, I, 1946, 59). | ||
+ | |||
+ | 2. У знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. — Ух! — задрижавши, скрикнула вона, — яке холодне... — Та мерщій у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 334); Спати цар пішов сумний, А Іван у сад мерщій (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 156). | ||
+ | |||
+ | 3. Уживається як спонукальний вигук. А нуте, хлоп'ята, Мерщій на стіл курчата! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 143); Кінооператори, мерщій! Апарати на плечі й у поле бігом! (Олександр Довженко, I, 1958, 80). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 682. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мерщій.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мерщій_2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:68840963-run-wallpapers.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 682. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 20:17, 15 жовтня 2018
Мерщій, нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. Ум. Мерще́нько. Чуб. VII. 576.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МЕРЩІЙ, присл.
1. Якомога швидше, скоріше. — Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 215); — Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 125); // Дуже швидко. Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Панас Мирний, III, 1954, 172); І смерчі звуків випряда Оскаженіла хуга; То крутиться мерщій труда Велична центрифуга (Микола Бажан, I, 1946, 59).
2. У знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. — Ух! — задрижавши, скрикнула вона, — яке холодне... — Та мерщій у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 334); Спати цар пішов сумний, А Іван у сад мерщій (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 156).
3. Уживається як спонукальний вигук. А нуте, хлоп'ята, Мерщій на стіл курчата! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 143); Кінооператори, мерщій! Апарати на плечі й у поле бігом! (Олександр Довженко, I, 1958, 80).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 682.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 682.