Відмінності між версіями «Мережити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Мережити, -жу, -жиш, '''''гл. ''1) = '''Мережати. '''2) Колотить. ''Ірода козак мережив києм як собак...)
 
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Мережити, -жу, -жиш, '''''гл. ''1) = '''Мережати. '''2) Колотить. ''Ірода козак мережив києм як собаку. ''Мкр. H. 34.  
+
'''Мережити, -жу, -жиш, '''''гл. ''1) = '''Мережати. '''2) Колотить. ''Ірода козак мережив києм як собаку. ''Мкр. H. 34. недок., перех.
 +
1. Робити мережку (у 1 знач.). ''Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала'' (Панас Мирний, II, 1954, 256); ''Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив?'' (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); ''Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю'' (Олесь Донченко, III, 1956, 92); * У порівняннях. — ''Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить'' (Степан Васильченко, IV, 1960, 20).
 
[[Категорія:Ме]]
 
[[Категорія:Ме]]
 +
 +
 +
==Словник української мови(1970-1980)==
 +
 +
'''МЕРЕЖАТИ''', аю, аєш і '''МЕРЕЖИТИ''', жу, жиш, недок., перех.
 +
 +
1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Панас Мирний, II, 1954, 256); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Олесь Донченко, III, 1956, 92);  * У порівняннях. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Степан Васильченко, IV, 1960, 20).
 +
 +
2. Те саме, що вишивати. А вельможна панна сіла си в віконце, Тонесеньку хустку злотом мережить (Юрій Федькович, I, 1960, 112); Та візьми вишиванку з планшета в крові, Де Оксана мережала маки (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 58).
 +
 +
3. Вирізьблювати узори на дереві, дерев'яних предметах. Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші .. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 250); У шкільній майстерні виготовили різці та жолобчасті долотця. Разом з учнями мережив узорами полиці і Турбай (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 299).
 +
 +
4. перен. Вкривати яку-небудь поверхню лініями, плямами, що нагадують мереживо. Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Біля потічка горобці пили воду, мережали лапками густу грязючку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 94); Роки зарівняли траншеї глибокі, Що з півдня на північ мережили поле (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 30);
 +
 +
//  Дрібно писати на папері; взагалі писати, розповідати барвисто, витіювато, пишномовно. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи (Тарас Шевченко, II, 1953, 214); Перо моє — пісні мережить, пісні, що закликають в бій (Павло Тичина, II, 1957, 77); Дід пригадав, знайшов перервану нитку [розповіді] і знов почав мережити поволі епопею геройську (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 384);
 +
 +
//  Рухаючись, прокладати невидимі лінії на чому-небудь. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 183); Третій радянський супутник землі.. яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука і життя, 2, 1959, 21).
 +
 +
 +
==Словник лемківської говірки==
 +
 +
'''МЕРЕЖИТИ''' -режу, -жиш, Пт. Витягати з ткані нитки і обшивати кольоровими нитками; робити мережку.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gallery_8533_1360_170239.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P1100171.JPG|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|lhTpmNeA2WE}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674.
 +
 +
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
http://sum.in.ua/s/merezhaty
 +
 +
https://ukrainian_lemko.academic.ru/7083/%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2020 року]]

Поточна версія на 16:13, 19 грудня 2020

Мережити, -жу, -жиш, гл. 1) = Мережати. 2) Колотить. Ірода козак мережив києм як собаку. Мкр. H. 34. недок., перех. 1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Панас Мирний, II, 1954, 256); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Олесь Донченко, III, 1956, 92); * У порівняннях. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Степан Васильченко, IV, 1960, 20).


Словник української мови(1970-1980)

МЕРЕЖАТИ, аю, аєш і МЕРЕЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.

1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Панас Мирний, II, 1954, 256); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Олесь Донченко, III, 1956, 92); * У порівняннях. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Степан Васильченко, IV, 1960, 20).

2. Те саме, що вишивати. А вельможна панна сіла си в віконце, Тонесеньку хустку злотом мережить (Юрій Федькович, I, 1960, 112); Та візьми вишиванку з планшета в крові, Де Оксана мережала маки (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 58).

3. Вирізьблювати узори на дереві, дерев'яних предметах. Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші .. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 250); У шкільній майстерні виготовили різці та жолобчасті долотця. Разом з учнями мережив узорами полиці і Турбай (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 299).

4. перен. Вкривати яку-небудь поверхню лініями, плямами, що нагадують мереживо. Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Біля потічка горобці пили воду, мережали лапками густу грязючку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 94); Роки зарівняли траншеї глибокі, Що з півдня на північ мережили поле (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 30);

// Дрібно писати на папері; взагалі писати, розповідати барвисто, витіювато, пишномовно. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи (Тарас Шевченко, II, 1953, 214); Перо моє — пісні мережить, пісні, що закликають в бій (Павло Тичина, II, 1957, 77); Дід пригадав, знайшов перервану нитку [розповіді] і знов почав мережити поволі епопею геройську (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 384);

// Рухаючись, прокладати невидимі лінії на чому-небудь. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 183); Третій радянський супутник землі.. яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука і життя, 2, 1959, 21).


Словник лемківської говірки

МЕРЕЖИТИ -режу, -жиш, Пт. Витягати з ткані нитки і обшивати кольоровими нитками; робити мережку.

Ілюстрації

Gallery 8533 1360 170239.jpg P1100171.JPG

Медіа

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/merezhaty

https://ukrainian_lemko.academic.ru/7083/%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Мережити&oldid=305881