Відмінності між версіями «Межування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Межува́ння, -ня''''', с. ''Межеваніе. Категорія:Ме)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Межува́ння, -ня''''', с. ''Межеваніе.  
 
'''Межува́ння, -ня''''', с. ''Межеваніе.  
 
[[Категорія:Ме]]
 
[[Категорія:Ме]]
 +
==Сучаснісловники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/mezhuvannja Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''МЕЖУВА́ННЯ''', я, сер. Дія за значенням межувати 1. Минув рік-другий — і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею.. А після того незабаром почалося й межування (Панас Мирний, IV, 1955, 241); — Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування. Хай кожен приносить на поле свої знаки (Михайло Стельмах, II, 1962, 17).
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27999-mezhuvannja.html#show_point Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
'''Межува́ння,''' -ня, с. Межеваніе.
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
'''МЕЖУВА́ННЯ''', я, с. Дія за знач. межува́ти 1. Минув рік-другий — і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею.. А після того незабаром почалося й межування (Мирний, IV, 1955, 241); — Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування. Хай кожен приносить на поле свої знаки.(Стельмах, II, 1962, 17).
 +
 +
==Іноземнісловники==
 +
===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/83506 Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
'''межування'''
 +
-я, с.
 +
Дія за знач. межувати 1).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #cccsolid; border-bottom:5px #cccsolid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Межування 1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Межування 2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Межування 3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| zID4a4SG_Fc }}
 +
{{#ev:youtube| SCV-JA83U4A}}
 +
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Межуватися]====
 +
 +
==Джерела та література==
 +
===[http://sum.in.ua/s/mezhuvannja Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27999-mezhuvannja.html#show_point Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/83506 Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
==Зовнішніпосилання==
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===
 +
'''Генеральне межування''' — точне визначення меж земельних володінь поміщиків, козацької старшини, купців, громад державних селян, міст, церков та інших установ, яке здійснював царський уряд Російської імперії з 60-х рр. 18 ст. до середини 19 ст. Першу спробу провести земельне розмежування в Лівобережній Україні було зроблено 1729–30 (див. Генеральне слідство про маєтності). По всій імперії Г.м. вперше намагалися провести за указом імператриці Єлизавети Петрівни 1754, але це не було здійснено, насамперед тому, що перевірка прав володіння наштовхувалася на опір тих, хто був зацікавлений у збереженні незаконно привласнених земель. На відміну від указу 1754, маніфест імператриці Катерини II від 19 вересня 1765 та урядова інструкція 1766 визначали, що незаперечне фактичне володіння на 1765 є підставою для закріплення права володіння на майбутнє. Здійснене за інструкцією 1766 Г.м. (див. також Генеральний опис Лівобережної України) ліквідувало звичаєве право вільної селянської земельної займанщини й закріпило за поміщиками та козацькою старшиною земельні маєтності, в тому числі привласнені селянські і козацькі землі. Сприяючи розширенню поміщицького землеволодіння, царський уряд під час Г.м. продав поміщикам за низькими цінами чимало державних земель. Проведенням Г.м. керувала створена при Сенаті межова експедиція, якій були підпорядковані губернські межові канцелярії та повітові межові контори. Внаслідок Г.м. було поділено понад 275 млн десятин землі, виготовлено близько 200 тис. планів окремих земельних володінь, на основі яких складено повітові межові плани та губернські атласи. Документи Г.м. були юридичною основою в земельних відносинах до 1917. З-поміж документальних архівних матеріалів Г.м. велике наукове значення мають господарські описи землеволодінь, складені землемірами.
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 21:32, 24 листопада 2017

Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МЕЖУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням межувати 1. Минув рік-другий — і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею.. А після того незабаром почалося й межування (Панас Мирний, IV, 1955, 241); — Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування. Хай кожен приносить на поле свої знаки (Михайло Стельмах, II, 1962, 17).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МЕЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. межува́ти 1. Минув рік-другий — і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею.. А після того незабаром почалося й межування (Мирний, IV, 1955, 241); — Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування. Хай кожен приносить на поле свої знаки.(Стельмах, II, 1962, 17).

Іноземнісловники

Словари и энциклопедии на Академике

межування -я, с. Дія за знач. межувати 1).

Ілюстрації

Межування 1.jpg Межування 2.jpg Межування 3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Межуватися

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Словари и энциклопедии на Академике

Зовнішніпосилання

Матеріал з Вікіпедії

Генеральне межування — точне визначення меж земельних володінь поміщиків, козацької старшини, купців, громад державних селян, міст, церков та інших установ, яке здійснював царський уряд Російської імперії з 60-х рр. 18 ст. до середини 19 ст. Першу спробу провести земельне розмежування в Лівобережній Україні було зроблено 1729–30 (див. Генеральне слідство про маєтності). По всій імперії Г.м. вперше намагалися провести за указом імператриці Єлизавети Петрівни 1754, але це не було здійснено, насамперед тому, що перевірка прав володіння наштовхувалася на опір тих, хто був зацікавлений у збереженні незаконно привласнених земель. На відміну від указу 1754, маніфест імператриці Катерини II від 19 вересня 1765 та урядова інструкція 1766 визначали, що незаперечне фактичне володіння на 1765 є підставою для закріплення права володіння на майбутнє. Здійснене за інструкцією 1766 Г.м. (див. також Генеральний опис Лівобережної України) ліквідувало звичаєве право вільної селянської земельної займанщини й закріпило за поміщиками та козацькою старшиною земельні маєтності, в тому числі привласнені селянські і козацькі землі. Сприяючи розширенню поміщицького землеволодіння, царський уряд під час Г.м. продав поміщикам за низькими цінами чимало державних земель. Проведенням Г.м. керувала створена при Сенаті межова експедиція, якій були підпорядковані губернські межові канцелярії та повітові межові контори. Внаслідок Г.м. було поділено понад 275 млн десятин землі, виготовлено близько 200 тис. планів окремих земельних володінь, на основі яких складено повітові межові плани та губернські атласи. Документи Г.м. були юридичною основою в земельних відносинах до 1917. З-поміж документальних архівних матеріалів Г.м. велике наукове значення мають господарські описи землеволодінь, складені землемірами.