Відмінності між версіями «Зубець»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mountains_to_the_North. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mountains_to_the_North.jng|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зубець. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зубець.jng|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гора. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гора.jng|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 21:20, 28 жовтня 2021
Зубе́ць, -бця́, м. 1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Ум. Зубчик.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому, аж зубці з гребінця сипляться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Воли ступають, а за ними тягнуться — Зубцями вгору — борони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 264).
2. перев. мн., зубці, ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики з рівним віддаленням один від одного. Високий зубчастий мур оперізує їх [вежі] рудим кам'яним поясом, і кожен зубець нагадує хвіст велетенської рибини (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 448); // Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що виділяються ламаною лінією. Сплять ще велетні-гори під чорним буком, а по сірих зубцях Бабу гана повзуть, мов дим густий, білії хмари (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); // Елемент орнаменту. При вишиванні зубців довжину стібків поступово збільшують, а потім зменшують на одну горизонтальну нитку (Українське народне художнє вишивання, 1958, 41).
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px |
