Відмінності між версіями «Тайниковий»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Тайниковий - Стос. до тайника; схований у тайнику. | Тайниковий - Стос. до тайника; схований у тайнику. | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/tajnyk#:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%2D%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7,%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20(%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%20%D0%86. Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що сховане; у сховку, потаємне. У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 592); [Долорес:] Дом Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка, III, 1952, 340). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки мн., чого, перен. Про що-небудь нерозгадане, нез'ясоване; місце, куди немає доступу іншим; найпотаємніше. Його вабили темні тайники хворого мозку, нерозвідані висоти вищої нервової системи (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 17); З тонким проникненням у найглибші тайники психології селянина малює письменник [В. Стефаник] усі ті суперечливі почуття, які переживає Іван Дідух, їдучи в далекий край (Історія української літератури, I, 1954, 679); Велич Т. Г. Шевченка у тому, що він глибоко проник у тайники народної душі і в своїй полум'яній поезії відбив прагнення трудівника до волі (Вітчизна, 2, 1964, 151). | ||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tainstvo.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Knuga.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Taiemnytsya.jpg]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 15:34, 27 травня 2021
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
Зміст
Сучасні словники
===Великий тлумачний словник сучасної мови===
Тайниковий - Стос. до тайника; схований у тайнику.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Те саме, що сховане; у сховку, потаємне. У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 592); [Долорес:] Дом Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка, III, 1952, 340).
2. тільки мн., чого, перен. Про що-небудь нерозгадане, нез'ясоване; місце, куди немає доступу іншим; найпотаємніше. Його вабили темні тайники хворого мозку, нерозвідані висоти вищої нервової системи (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 17); З тонким проникненням у найглибші тайники психології селянина малює письменник [В. Стефаник] усі ті суперечливі почуття, які переживає Іван Дідух, їдучи в далекий край (Історія української літератури, I, 1954, 679); Велич Т. Г. Шевченка у тому, що він глибоко проник у тайники народної душі і в своїй полум'яній поезії відбив прагнення трудівника до волі (Вітчизна, 2, 1964, 151).
Ілюстрації
|
|
Taiemnytsya.jpg |
