Відмінності між версіями «Шлея»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
'''Шлея, шлеї, '''''ж. ''Шлея. Ум. '''Шлейка. ''' | '''Шлея, шлеї, '''''ж. ''Шлея. Ум. '''Шлейка. ''' | ||
[[Категорія:Шл]] | [[Категорія:Шл]] | ||
Шлея - ї, жін. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею (Василь Стефаник, I, 1949, 61) | Шлея - ї, жін. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею (Василь Стефаник, I, 1949, 61) | ||
Поточна версія на 14:11, 27 травня 2021
Шлея, шлеї, ж. Шлея. Ум. Шлейка. Шлея - ї, жін. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею (Василь Стефаник, I, 1949, 61)
