Відмінності між версіями «Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН»
(→Негативна риса характеру) |
|||
| (не показано 29 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Зарубіжна література. '''Гобсек''' | |
| − | [[Файл: | + | |
| − | ==Літературний | + | http://loveread.ec/read_book.php?id=3618&p=1 |
| + | [[Файл:Uj,ctr.jpg|обрамити|праворуч|]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Літературний твір== | ||
===Назва твору=== | ===Назва твору=== | ||
| − | + | ''«Гобсе́к»'' (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована вперше в 1830, відкриває епопею «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою повісті є влада грошей. | |
===Автор=== | ===Автор=== | ||
| − | ''' | + | '''Оноре́ де Бальза́к''' - (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором. |
| − | + | ||
| + | ===Герой=== | ||
| + | Гобсек – педантичний і бездушний («людина-автомат», «людина-вексель»). Ім’я головного героя повісті Бальзака — Гобсек — не є випадковим. Воно означає те, що є сутністю героя — «живоглот», «глитай», «сухоглот», і розуміти це можна так: Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його. | ||
| + | ===Зовнішність героя=== | ||
| + | Зовнішність: «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови». | ||
| + | Волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору». | ||
| + | Очі: «жовті, як у куниці», майже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла». | ||
| + | Ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик». | ||
| + | Губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта». | ||
| − | + | Голос: «тихий, лагідний», Гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук. | |
| − | Гобсек | + | Вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість». |
| − | === | + | ===Екранізація=== |
| − | + | «Гобсек» двічі екранізувався в Радянському Союзі: | |
| + | |||
| + | '''1936''': «Гобсек», режисер Костянтин Еггерт. | ||
| + | |||
| + | '''1987''': «Гобсек», режисер Олександр Орлов. | ||
==Характер== | ==Характер== | ||
===Позитивні риси характеру=== | ===Позитивні риси характеру=== | ||
| + | Працелюбність, гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, скромність, енергія, самовладання, комерційний досвід, знання психології людини. | ||
| + | |||
===Негативні риси характеру=== | ===Негативні риси характеру=== | ||
| + | Корисливий, скупий; живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря; боїться оточуючих, підозрює в кожній людині злодія; заручник власної жадібності; жалюгідний, егоїст. | ||
[[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]] | [[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]] | ||
[[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]] | [[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]] | ||
Поточна версія на 15:12, 23 січня 2021
Зарубіжна література. Гобсек
http://loveread.ec/read_book.php?id=3618&p=1
Зміст
Літературний твір
Назва твору
«Гобсе́к» (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована вперше в 1830, відкриває епопею «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою повісті є влада грошей.
Автор
Оноре́ де Бальза́к - (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором.
Герой
Гобсек – педантичний і бездушний («людина-автомат», «людина-вексель»). Ім’я головного героя повісті Бальзака — Гобсек — не є випадковим. Воно означає те, що є сутністю героя — «живоглот», «глитай», «сухоглот», і розуміти це можна так: Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його.
Зовнішність героя
Зовнішність: «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови».
Волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору».
Очі: «жовті, як у куниці», майже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла».
Ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик».
Губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта».
Голос: «тихий, лагідний», Гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук. Вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість».
Екранізація
«Гобсек» двічі екранізувався в Радянському Союзі:
1936: «Гобсек», режисер Костянтин Еггерт.
1987: «Гобсек», режисер Олександр Орлов.
Характер
Позитивні риси характеру
Працелюбність, гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, скромність, енергія, самовладання, комерційний досвід, знання психології людини.
Негативні риси характеру
Корисливий, скупий; живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря; боїться оточуючих, підозрює в кожній людині злодія; заручник власної жадібності; жалюгідний, егоїст.
