Відмінності між версіями «Ляснути»
(Створена сторінка: '''Ля́снути. '''См. '''Ляскати. ''' Категорія:Ля) |
|||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Ля́снути. '''См. '''Ляскати. ''' | '''Ля́снути. '''См. '''Ляскати. ''' | ||
| + | [[Категорія:Ля]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/ljasnuty '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ЛЯСНУТИ 1, ну, неш, док., перех. і неперех. | ||
| + | 1. Однокр. до ляскати. Ромка таки встигла ляснути його разів зо два черевиком (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 224); Тонкий і довгий батіг, як блискавка, звився і дзвінко ляснув у повітрі (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 20); Два постріли ляснули гучно, струснувши глухе тайгове повітря (Олесь Донченко, II, 1956, 32); Велетень Наркис тільки ляснув зубами і встояв на ногах (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 14); Ляснули двері, і в кімнату сміливо увійшов Петро (Степан Васильченко, I, 1959, 224); Тиша... Викинувся короп і ляснув по воді (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 59). | ||
| + | 2. перен., розм. Пропасти, бути втраченим, загинути. Згадалася торішня пожежа у сусідів. Тридцять гектарів пшениці ляснуло (Юрій Бедзик, Серце.., 1961, 232); Правда, і циган дурно ляснув [помер], бо пізніше виявилося, що то свої ж таки, піївські, коня того вкрали! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 183); Через скільки годів обидва материні ляснули: приказ їх продав з публічного торгу (Збірник про Кропивницького, 1955, 49). | ||
| + | |||
| + | ♦ Справа ляснула — про невдачу в чому-небудь. Зовсім уже налагодилися [коноводи] вивести пару добрих коней. Коли тут нечиста нагнала гурт п'яни? перезвян, і вся справа ляснула (Борис Грінченко, II, 1963, 275); Така прекрасна справа, а ляснула через дрібницю (Остап Вишня, I, 1956, 236). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F ''''''Словник української мови''''''] | ||
| + | |||
| + | ЛЯ́СКАТИ (ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки) | ||
| + | ЛЯ́СКАТИ (видавати різкі звуки, ударяючи по чому-небудь) | ||
| + | ЛЯСНУТИ 2, ну, неш, док. Однокр. до лящати. — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 357); Зняті защіпки гаків ляснули металічним звуком (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 285); Зажмуриться, защебече, затерчить [соловейко], що аж неначе охрипне, та знову ще дужче лясне (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 40); Голос сильний, ляский, як лясне на вулиці — за два квартали чути (Яків Баш, Надія, 1960, 27). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Зображення:Imageіs.jpg|259 × 194.jpg.jpg]][[Зображення:Imш.jpg |253 × 199]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=CK7uXGiAXIQ | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%8F%D1%81%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 Словник ворддіктіонарі] | ||
| + | |||
| + | [http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції] | ||
| + | |||
| + | [https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BB%D1%8F%D1%81%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 Словник Віктіонарі] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ля]] | [[Категорія:Ля]] | ||
Поточна версія на 16:09, 25 листопада 2015
Словник Грінченка
Ля́снути. См. Ляскати.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЯСНУТИ 1, ну, неш, док., перех. і неперех.
1. Однокр. до ляскати. Ромка таки встигла ляснути його разів зо два черевиком (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 224); Тонкий і довгий батіг, як блискавка, звився і дзвінко ляснув у повітрі (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 20); Два постріли ляснули гучно, струснувши глухе тайгове повітря (Олесь Донченко, II, 1956, 32); Велетень Наркис тільки ляснув зубами і встояв на ногах (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 14); Ляснули двері, і в кімнату сміливо увійшов Петро (Степан Васильченко, I, 1959, 224); Тиша... Викинувся короп і ляснув по воді (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 59).
2. перен., розм. Пропасти, бути втраченим, загинути. Згадалася торішня пожежа у сусідів. Тридцять гектарів пшениці ляснуло (Юрій Бедзик, Серце.., 1961, 232); Правда, і циган дурно ляснув [помер], бо пізніше виявилося, що то свої ж таки, піївські, коня того вкрали! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 183); Через скільки годів обидва материні ляснули: приказ їх продав з публічного торгу (Збірник про Кропивницького, 1955, 49).
♦ Справа ляснула — про невдачу в чому-небудь. Зовсім уже налагодилися [коноводи] вивести пару добрих коней. Коли тут нечиста нагнала гурт п'яни? перезвян, і вся справа ляснула (Борис Грінченко, II, 1963, 275); Така прекрасна справа, а ляснула через дрібницю (Остап Вишня, I, 1956, 236).
ЛЯ́СКАТИ (ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки) ЛЯ́СКАТИ (видавати різкі звуки, ударяючи по чому-небудь) ЛЯСНУТИ 2, ну, неш, док. Однокр. до лящати. — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 357); Зняті защіпки гаків ляснули металічним звуком (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 285); Зажмуриться, защебече, затерчить [соловейко], що аж неначе охрипне, та знову ще дужче лясне (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 40); Голос сильний, ляский, як лясне на вулиці — за два квартали чути (Яків Баш, Надія, 1960, 27).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=CK7uXGiAXIQ
