Відмінності між версіями «Шелеснути»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ШЕЛЕСНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до шелестіти. Очерет гнучкий шелеснув Геть понад водою (Гр., І, 1963, 29); Шелесне бур'ян за коморою - легенько тьохне в грудях (Вас., Вибр., 1954, 34); Тиша, тиша довкола - повна, урочиста. Не шелесне ліс (Гончар, II, 1959, 137); Тиша. Навіть верхів'я кедрів застигли. Ні птиця не пролітає, ні звір не шелесне (Довж., І, 1958, 123); Невидима куля шелеснула над головою, пробивши мій капелюх (Мур., Бук. повість, 1959, 33); Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (Вовчок, І, 1955, 110); Війнув вітер, шелеснув гілками,струшуючи лапатий сніг на голови партизанів (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 485); // безос., у сполуч. із сл. ні, ані. Про абсолютну тишу. [Кобзар:] Ач, як тихо, ні шелесне нігде; вітрець не дихне (Мирний, V, 1955, 110); Тихо в селі, ні шерхне, ні шелесне (Тют., Вир, 1964, 301); Вечір видався напрочуд гарний. Ані шелесне (Ткач, Плем'я.., 1961, 248). | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Упасти, перев. з глухим звуком, шумом. [Вівдя:] Як посковзнуся, як шелесну сторч, так в болото і полетіла!.. (Кроп., II, 1958, 126); Воно [дерево] похитнулося й, скрипнувши, з шумом, подібним до глибокого зітхання, шелеснуло на землю (Хор., Незакінч. політ, 1960, 84); // Кинутися куди-небудь. Треті півні: кукуріку! - Шелеснули [русалки] в воду (Шевч., І, 1963, 6); -А було як увійде мій панотець у церкву, то всі люди так і шелеснуть урозтіч (Н.-Лев., III, 1956, 345); Мої [люди] шелеснули в ліс... (Вас., Незібр. тв., 1941, 229). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Осент.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Осень 2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Осень 3.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Рядок 18: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/shelesnuty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 23:04, 12 січня 2021
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде не хлюпне; очеретом не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку шелеснули в воду. Шевч. 30.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШЕЛЕСНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до шелестіти. Очерет гнучкий шелеснув Геть понад водою (Гр., І, 1963, 29); Шелесне бур'ян за коморою - легенько тьохне в грудях (Вас., Вибр., 1954, 34); Тиша, тиша довкола - повна, урочиста. Не шелесне ліс (Гончар, II, 1959, 137); Тиша. Навіть верхів'я кедрів застигли. Ні птиця не пролітає, ні звір не шелесне (Довж., І, 1958, 123); Невидима куля шелеснула над головою, пробивши мій капелюх (Мур., Бук. повість, 1959, 33); Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (Вовчок, І, 1955, 110); Війнув вітер, шелеснув гілками,струшуючи лапатий сніг на голови партизанів (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 485); // безос., у сполуч. із сл. ні, ані. Про абсолютну тишу. [Кобзар:] Ач, як тихо, ні шелесне нігде; вітрець не дихне (Мирний, V, 1955, 110); Тихо в селі, ні шерхне, ні шелесне (Тют., Вир, 1964, 301); Вечір видався напрочуд гарний. Ані шелесне (Ткач, Плем'я.., 1961, 248).
2. розм. Упасти, перев. з глухим звуком, шумом. [Вівдя:] Як посковзнуся, як шелесну сторч, так в болото і полетіла!.. (Кроп., II, 1958, 126); Воно [дерево] похитнулося й, скрипнувши, з шумом, подібним до глибокого зітхання, шелеснуло на землю (Хор., Незакінч. політ, 1960, 84); // Кинутися куди-небудь. Треті півні: кукуріку! - Шелеснули [русалки] в воду (Шевч., І, 1963, 6); -А було як увійде мій панотець у церкву, то всі люди так і шелеснуть урозтіч (Н.-Лев., III, 1956, 345); Мої [люди] шелеснули в ліс... (Вас., Незібр. тв., 1941, 229).
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |