Відмінності між версіями «Любувати»
(Створена сторінка: '''Любува́ти, -бу́ю, -єш, '''''гл. ''1) — '''кого́'''. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. ''Ч...) |
|||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Любува́ти, -бу́ю, -єш, '''''гл. ''1) — '''кого́'''. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. ''Чужі жонки любувати. ''Вх. Уг. 251. ''Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. ''Чуб. V. 621. ''На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ''ЗОЮР. II. 15. 2) Выбирать по вкусу. ''Любує кобилу. ''Лебед. у. 3) — '''на'''. Любоваться. ''Лубує на землю, що як писанка красується. ''Мир. ХРВ. 354. ''Любував на вола. '' | '''Любува́ти, -бу́ю, -єш, '''''гл. ''1) — '''кого́'''. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. ''Чужі жонки любувати. ''Вх. Уг. 251. ''Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. ''Чуб. V. 621. ''На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ''ЗОЮР. II. 15. 2) Выбирать по вкусу. ''Любує кобилу. ''Лебед. у. 3) — '''на'''. Любоваться. ''Лубує на землю, що як писанка красується. ''Мир. ХРВ. 354. ''Любував на вола. '' | ||
| − | [[Категорія:Лю]] | + | [[Категорія:Лю]] |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ЛЮБУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. неперех., ким, чим, за ким — чим, з кого — чого, на кого — що і без додатка. Те саме, що любуватися 1. Чоботи розглядали, чобітьми любували (Марко Вовчок, I, 1955, 291); Потоцький любував з пригорка за ладним, огрядним рухом могутньої піхоти (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 37); Після довгого зимнього сну все прокидається, продирає заспані очі й, озирнувшись кругом, любує на землю (Панас Мирний, I, 1949, 367); Ходи, любуй, дивися, прислухайся, Бо незабаром.. Ввійде ріка у береги звичайні (Максим Рильський, I, 1956, 77). | ||
| + | |||
| + | 2. перех. Любовно пестити. Він її цілує, він її любує, А на мене, молоду, нагайку готує (Павло Чубинський, V, 1874, 393); Стара як обійняла її [панночку], то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Любувала й голубила їх [дітей] (Василь Стефаник, I, 1949, 193). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 565. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Любовв.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Любоватися.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кохання.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lubovv.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | 1. DZIDZIO - Моя ЛЮБОВ https://www.youtube.com/watch?v=mSkG9FhDf8g | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 565. http://sum.in.ua/s/ljubuvaty | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 19:14, 19 листопада 2019
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Вх. Уг. 251. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. Чуб. V. 621. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ЗОЮР. II. 15. 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. Лебед. у. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Мир. ХРВ. 354. Любував на вола.
Зміст
Сучасні словники
ЛЮБУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. неперех., ким, чим, за ким — чим, з кого — чого, на кого — що і без додатка. Те саме, що любуватися 1. Чоботи розглядали, чобітьми любували (Марко Вовчок, I, 1955, 291); Потоцький любував з пригорка за ладним, огрядним рухом могутньої піхоти (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 37); Після довгого зимнього сну все прокидається, продирає заспані очі й, озирнувшись кругом, любує на землю (Панас Мирний, I, 1949, 367); Ходи, любуй, дивися, прислухайся, Бо незабаром.. Ввійде ріка у береги звичайні (Максим Рильський, I, 1956, 77).
2. перех. Любовно пестити. Він її цілує, він її любує, А на мене, молоду, нагайку готує (Павло Чубинський, V, 1874, 393); Стара як обійняла її [панночку], то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Любувала й голубила їх [дітей] (Василь Стефаник, I, 1949, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 565.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
1. DZIDZIO - Моя ЛЮБОВ https://www.youtube.com/watch?v=mSkG9FhDf8g
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 565. http://sum.in.ua/s/ljubuvaty
