Відмінності між версіями «Блаженство»
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | '''БЛАЖЕ́НСТВО''', а, сер. '''Велике щастя, велика насолода, раювання, вті́ха, задово́лення, зала́сся (розм. рідко) високий ступінь задоволення, кайф (розм. жарт.), насоло́да, розкошува́ння,уті́ха''' Яке блаженство — припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 585); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 169). | ||
| + | Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. | ||
| + | |||
| + | Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів) | ||
| + | |||
| + | Блаженство, блаженне життя в богословській літературі переважно є синонімами життя, яке маємо у Христі, у Бозі, а отже, вічного життя, життя в небі: «блаженні убогі духом», «...і збережи їх у блаженній жизні...». У такому значенні не слід їх заміняти висловами щастя, щасливе життя, семантика яких не виходить поза значення «стан цілковитого задоволення життям, фортуна, доля». | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnaпівіd (2).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7e8a49f28d85327c200f9440ace3a25c.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/blazhenstvo Академічний тлумачний словник]''' | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/60/53393/388958.html Словопедія - Блаженство]``` | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 15:55, 24 грудня 2020
Блаженство, -ва, с. Блаженство, счастье. Св. Л. 22. Не доймаємо віри ніякому блаженству на землі. К. Гр. Кв. 23.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЛАЖЕ́НСТВО, а, сер. Велике щастя, велика насолода, раювання, вті́ха, задово́лення, зала́сся (розм. рідко) високий ступінь задоволення, кайф (розм. жарт.), насоло́да, розкошува́ння,уті́ха Яке блаженство — припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 585); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 169). Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.
Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів)
Блаженство, блаженне життя в богословській літературі переважно є синонімами життя, яке маємо у Христі, у Бозі, а отже, вічного життя, життя в небі: «блаженні убогі духом», «...і збережи їх у блаженній жизні...». У такому значенні не слід їх заміняти висловами щастя, щасливе життя, семантика яких не виходить поза значення «стан цілковитого задоволення життям, фортуна, доля».
Ілюстрації
.jpg)
|
|
