Відмінності між версіями «Пиргач»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 44: Рядок 44:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/пиргач Публічний електронний словник української мови]
 +
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Пергач Пергач]
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 20:25, 14 листопада 2020

Пиргач, -ча, м. = Кажан. Вх. Пч. II. 7.

Сучасні словники

(Також Пергач) Кажан. Це рід ссавців (Mammalia) з ряду рукокрилих (Chiroptera, seu Vespertilioniformes) родини лиликових (Vespertilionidae). Ці кажани є одними з найзвичайніших в урболандшафті й часто оселяються в будівлях людей. В Україні накопичено великий досвід утримання і реабілітації цих кажанів, зокрема, завдяки діяльності Центру реабілітації кажанів при Київському зоопарку (на жаль, 2009 року центр фактично припинив своє існування у зв'язку зі скороченням наукового підрозділу за наказом директора зоопарку). Живляться пергачі різноманітними летючими комахами з сутінковою і нічною активністю. Оселяються звичайно поодиноко (насамперед самці) або невеликими групами (взимку або в материнських колоніях).

Ілюстрації

Eptesicus nilssoni.jpg Пиргач2.jpg Пиргач1.jpg Пиргач3.jpg

Медіа

Цікаві факти

1. У світі налічується понад 1200 видів рукокрилих ссавців.

2. На території України зафіксовано 28 видів кажанів, що вважається великим різноманіттям.

3. Хіроптерологи – науковці, які досліджують поширення, поведінку та екологічні особливості кажанів, а також опікуються питаннями їх збереження.

4. До сьогодні достеменно не з’ясовано, чому рукокрилі зависають головою донизу під час перебування у своїх сховищах.

5. Кажани здатні до ехолокації – сприйняття навколишнього світу за допомогою подання ультразвукових сигналів і слухання відлуння, що по-різному відбивається від різних об’єктів.

6. Кажани української фауни є виключно комахоїдними – харчуються комарами, жуками, метеликами й іншими, збираючи їх із поверхні водойм, кори дерев та ловлячи в повітрі.

7. Кажани не нападають на людей. Укуси і подряпини тварини можуть залишити тільки у разі самозахисту. Ареал єдиного виду кажанів-вампірів, які потенційно можуть живитися людською кров’ю, охоплює виключно країни Латинської Америки.

8. Річний життєвий цикл кажана складається з кількох основних етапів: навесні – пробудження, міграція (повернення) та народження потомства; влітку й на початку осені – шлюбний період, парування; восени – міграція (відлітання) й відхід на зимівлю; взимку – сплячка (з огляду на зникнення кормової бази – комах).

9. Кажани зимують у різні способи: одні види утворюють щільні скупчення (колонії), інші – розміщуються поодиноко, ховаючи чутливі до холоду вуха під крила або повністю обгортаючи тіло крилами.

10. Усі види кажанів української фауни занесено до списків Червоної книги України, а також ратифікованих нашою державою міжнародних угод, а саме – Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі), Боннської конвенції (Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин) і Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS). Важливо пам’ятати, що чисельність цих тварин скорочується, тому їх потрібно охороняти, не завдавати їм шкоди.

Див. також

Бетмен

Джерела та література

Публічний електронний словник української мови

Пергач

Зовнішні посилання