Відмінності між версіями «Лічильник»
(Створена сторінка: '''Лічильник, -ка, '''''м. ''Счетчикъ. ''Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки гроше...) |
(→Медіа) |
||
(не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лічильник, -ка, '''''м. ''Счетчикъ. ''Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив. ''Лебед. у. | '''Лічильник, -ка, '''''м. ''Счетчикъ. ''Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив. ''Лебед. у. | ||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ==== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==== | ||
+ | ЛІЧИ́ЛЬНИК, а, чол., чого і без додатка. | ||
+ | <br /> | ||
+ | 1. Той, хто веде лік чому-небудь. * Образно. Спросоння закричав десь півень, потім другий, третій, а за хвилину на селі уже не вгавав спів цих нічних лічильників часу (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 61). | ||
+ | <br /> | ||
+ | 2. Прилад для підраховування чого-небудь. В ній [ракеті] є два передавачі з антенами, лічильник космічного проміння (Наука і життя, 2, 1959, 7); Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка — диви, як блискають цифри, як швидко росте сума (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 37); * Образно. І став Біг-Бен, вусач-солдат, лічильником годин (Микола Бажан, Роки, 1957, 183). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | http://vkarpinsk.info/wp-content/uploads/2016/08/2016-08-07_06-38-07.jpg | ||
+ | http://ogo.ua/images/articles/1567/big/1410250340.jpeg | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 533. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 18:18, 25 жовтня 2017
Лічильник, -ка, м. Счетчикъ. Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІЧИ́ЛЬНИК, а, чол., чого і без додатка.
1. Той, хто веде лік чому-небудь. * Образно. Спросоння закричав десь півень, потім другий, третій, а за хвилину на селі уже не вгавав спів цих нічних лічильників часу (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 61).
2. Прилад для підраховування чого-небудь. В ній [ракеті] є два передавачі з антенами, лічильник космічного проміння (Наука і життя, 2, 1959, 7); Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка — диви, як блискають цифри, як швидко росте сума (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 37); * Образно. І став Біг-Бен, вусач-солдат, лічильником годин (Микола Бажан, Роки, 1957, 183).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 533.