Відмінності між версіями «Літопись»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Літопись, -сі, '''''ж. ''= '''ІІ. Лито́пис'''. К. ЧР. 104. Категорія:Лі)
 
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Літопись, -сі, '''''ж. ''= '''ІІ. Лито́пис'''. К. ЧР. 104.  
 
'''Літопись, -сі, '''''ж. ''= '''ІІ. Лито́пис'''. К. ЧР. 104.  
 
[[Категорія:Лі]]
 
[[Категорія:Лі]]
 +
Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
 +
 +
Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
 +
 +
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
 +
 +
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
 +
 +
• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.
 +
==Сучасні словники==
 +
Літопис — це літературний жанр у якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
 +
==Ілюстрації==
 +
http://izbornyk.org.ua/litop/pics/radz_kyiv1.jpg
 +
 +
https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUjZisxDpZwWP63L4Qbs8BElWtxsUyC-_ULwFT0o-6sQK3G19O
 +
 +
http://fs12.www.ex.ua/show/8026241/8026241.jpg?800
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Поточна версія на 15:37, 17 листопада 2016

Літопись, -сі, ж. = ІІ. Лито́пис. К. ЧР. 104. Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.

Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:

• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;

• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;

• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.

Сучасні словники

Літопис — це літературний жанр у якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.

Ілюстрації

radz_kyiv1.jpg

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUjZisxDpZwWP63L4Qbs8BElWtxsUyC-_ULwFT0o-6sQK3G19O

http://fs12.www.ex.ua/show/8026241/8026241.jpg?800

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання