Відмінності між версіями «Лінування»
(Створена сторінка: '''Лінува́ння, -ня, '''''с. ''Лѣность. Категорія:Лі) |
|||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лінува́ння, -ня, '''''с. ''Лѣность. | '''Лінува́ння, -ня, '''''с. ''Лѣность. | ||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ЛІНУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лінуватися. | ||
+ | |||
+ | ЛІНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. — Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Нечуй-Левицький, III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); — Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер — аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Олесь Донченко, III, 1956, 25); | ||
+ | // Не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Юрій Яновський, II, 1954, 41). | ||
+ | |||
+ | лінування | ||
+ | Тлумачення із "Словника української мови"* | ||
+ | ЛІНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. лінуватися. | ||
+ | |||
+ | Орфографія (словоформи_ | ||
+ | |||
+ | лінування - іменник, середній рід, неістота | ||
+ | |||
+ | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
+ | |||
+ | Називний лінування лінування | ||
+ | |||
+ | Родовий лінування лінувань | ||
+ | |||
+ | Давальний лінуванню лінуванням | ||
+ | |||
+ | Знахідний лінування лінування | ||
+ | |||
+ | Орудний лінуванням лінуваннями | ||
+ | |||
+ | Місцевий на/у лінуванні на/у лінуваннях | ||
+ | |||
+ | Кличний лінування лінування | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | http://vkurse.ua/i/2013-01/kak-perestat-lenitsya.jpg | ||
+ | https://i1.i.ua/prikol/pic/6/0/924406.jpg | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 01:41, 22 листопада 2018
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Сучасні словники
ЛІНУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лінуватися.
ЛІНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. — Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Нечуй-Левицький, III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); — Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер — аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Олесь Донченко, III, 1956, 25); // Не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Юрій Яновський, II, 1954, 41).
лінування Тлумачення із "Словника української мови"* ЛІНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. лінуватися.
Орфографія (словоформи_
лінування - іменник, середній рід, неістота
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний лінування лінування
Родовий лінування лінувань
Давальний лінуванню лінуванням
Знахідний лінування лінування
Орудний лінуванням лінуваннями
Місцевий на/у лінуванні на/у лінуваннях
Кличний лінування лінування