Відмінності між версіями «Агу»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
===[http://sum.in.ua/s/aghu Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/aghu Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
<b>АГУ</b> <i>виг.</i> <br> | <b>АГУ</b> <i>виг.</i> <br> | ||
− | <ol><li>1.Уживається при відганянні птахів. Чи тоне гуси, то пани, Дивися, в ірій полетіли — Агу! гиля! — до сатани, До чорта в гості! (Тарас Шевченко, II, 1953, 98). | + | <ol><li>1. Уживається при відганянні птахів. Чи тоне гуси, то пани, Дивися, в ірій полетіли — Агу! гиля! — до сатани, До чорта в гості! (Тарас Шевченко, II, 1953, 98). |
− | <li>2.Уживається при звертанні до немовляти, щоб привернути його увагу, викликати усмішку, заспокоїти і т. ін. Агу! Івасю, агу, не плач! (Словник Грінченка). | + | <li>2. Уживається при звертанні до немовляти, щоб привернути його увагу, викликати усмішку, заспокоїти і т. ін. Агу! Івасю, агу, не плач! (Словник Грінченка). |
− | <li>3.Уживається при перекликанні в лісі, вночі і т. ін., щоб знайти або не загубити один одного; агов. | + | <li>3. Уживається при перекликанні в лісі, вночі і т. ін., щоб знайти або не загубити один одного; агов. |
− | <li>4. рідко. Використовується в значенні, близькому до от, от уже, аж ось. Агу! Троянцям легше стало, І тяжке горе з серця спало (Іван Котляревський, I, 1952, 159); Агу! нашій Марусі трошки легше стало (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51). | + | <li>4. ''рідко''. Використовується в значенні, близькому до от, от уже, аж ось. Агу! Троянцям легше стало, І тяжке горе з серця спало (Іван Котляревський, I, 1952, 159); Агу! нашій Марусі трошки легше стало (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4fdf3dc630097985e4f337534438d79e.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4fdf3dc630097985e4f337534438d79e.jpg|x140px]] | ||
− | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 36248853 xl-2015.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 36248853 xl-2015.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rubric issue event 1519930.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rubric issue event 1519930.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | *[http://sum.in.ua/s/aghu] | + | *[[http://sum.in.ua/s/aghu Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] |
− | + | ||
− | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Поточна версія на 16:05, 22 червня 2023
Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Кв. І. 45. Агу, їй стало більше волі. Кв. І. 207. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли. Агу! гиля! до сатани!.. Шевч. 520. 4) Подражаніе воркованію голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!» Рудч. Ск. ІІ. 125.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АГУ виг.
- 1. Уживається при відганянні птахів. Чи тоне гуси, то пани, Дивися, в ірій полетіли — Агу! гиля! — до сатани, До чорта в гості! (Тарас Шевченко, II, 1953, 98).
- 2. Уживається при звертанні до немовляти, щоб привернути його увагу, викликати усмішку, заспокоїти і т. ін. Агу! Івасю, агу, не плач! (Словник Грінченка).
- 3. Уживається при перекликанні в лісі, вночі і т. ін., щоб знайти або не загубити один одного; агов.
- 4. рідко. Використовується в значенні, близькому до от, от уже, аж ось. Агу! Троянцям легше стало, І тяжке горе з серця спало (Іван Котляревський, I, 1952, 159); Агу! нашій Марусі трошки легше стало (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51).
Ілюстрації
Джерела та література